Міжнародна
наукова конференція
"КОНСОЛІДАЦІЯ. ІНІЦІАТИВА. ТВОРЧІСТЬ."
Україна, м.Кіровоград, ОУНБ ім.Д.І.Чижевського 27 травня 1999 року.
ПУБЛІЧНІ
БІБЛІОТЕКИ КІРОВОГРАДЩИНИ: СУЧАСНІСТЬ І
МАЙБУТНЄ.
Любов Циганкова, завідувач
відділом науково-методичної роботи та
соціологічних досліджень Кіровоградської
обласної універсальної наукової бібліотеки ім.
Д.І.Чижевського, Кіровоград, Україна.
У
демократичному суспільстві зростає роль
бібліотек, зокрема публічних. Публічна
бібліотека розглядається сьогодні як суспільний
соціальний інститут, який може успішно
розвиватися лише в тому випадку, якщо в
суспільстві є потреба у цьому інституті. Без
нього воно не може бути повноцінним, тому
бібліотеки Кіровоградщини намагаються довести
свою потрібність. Публічні бібліотеки
намагаються виконати своє головне завдання -
повною мірою задовольнити потреби і запити
користувачів.
Сьогодні бібліотечна мережа Кіровоградщини
нараховує 1282 бібліотеки, 602 з них - це публічні
бібліотеки Міністерства культури і мистецтв та 21
поліфункціональний заклад. Область нараховує 25
адміністративно-територіальних одиниць,
населення яких обслуговують 4 міські ЦБС та 15
районних. В 6-ти районах області ЦБС -
децентралізовані. Економічні негаразди
негативно впливають на стан їх діяльності. Серед
причин, що гальмують роботу бібліотек - труднощі
з комплектуванням фондів, пов'язані з фінансовою
скрутою в державі, невідповідність у багатьох
бібліотеках довідкового апарату потребам
користувачів, незадовільне функціонування МБА,
слабке технічне оснащення, відсутність
комп'ютерної та множильної техніки. Все це
заважає підвищенню якісного рівня діяльності
бібліотек, негативно впливає на обслуговування
читачів та надання їм багатоаспектної
інформації. В бібліотеках Міністерства культури
та мистецтв працює 1162 бібліотекарі. З них 348 мають
вищу освіту, 734 - середню спеціальну, що складає 93,1
відсотка всіх працюючих. Плинність кадрів у
минулому році по бібліотеках області склала 7, 1
відсотка.
Незадовільне бюджетне фінансування призвело
до того, що у книгозбірнях області не повною
мірою використовується кадровий потенціал (
органи місцевої влади переводять бібліотечних
працівників на 0, 5 і навіть 0,25 ставки, а це
спричиняє руйнування існуючої мережі бібліотек).
За цих умов Кабінетом Міністрів України прийнято
постанову № 510 від 30 травня 1997 р. "Про
мінімальні соціальні нормативи забезпечення
населення публічними бібліотеками в Україні",
яке має стратегічне значення для бібліотечної
галузі. Постанова дає змогу при формуванні
місцевих бюджетів врахувати необхідний мінімум
бібліотечних закладів з метою надання населенню
рівних можливостей для одержання інформації, яку
містять бібліотечні фонди, забезпечити широкий
доступ до них. Ще одна постанова уряду "Про
затвердження переліку платних послуг, які можуть
надаватися закладами культури і мистецтв,
заснованими на державній та комунальній формі
власності", у першу чергу стосується також
діяльності бібліотек, оскільки близько 70%
зазначених послуг є бібліотечними. Без
додаткового позабюджетного фінансування
сьогодні бібліотекам не вижити, це усвідомлює
зараз більшість бібліотечних працівників.
В області здійснюється процес реформування
галузі культури згідно постанов Кабінету
Міністрів для оптимізації функціонування мережі
бібліотек. Керуючись регламентуючими
документами, методичні центри разом з
управлінням культури облдержадміністрації
постійно шукають шляхи збереження
культурно-дозвіллєвих центрів у невеликих
населених пунктах ( чисельністю до 500 жителів). В
області були розроблені положення про
поліфункціональні заклади : клуби - бібліотеки та
бібліотеки - клуби, бо таких документів у державі
не створено. Мається на увазі, що при скороченні
однієї штатної одиниці, зберігаються 2 заклади:
бібліотека і клуб, які будуть обслуговувати
населення. Таких поліфункціональних закладів
створено 21, а саме: 16 клубів - бібліотек та 5
бібліотек - клубів. Минуло 2 роки з моменту
утворення цих закладів. В цьому році вивчалась
ефективність їх роботи та доцільність
подальшого утворення таких закладів. Вивчення
здійснювалось шляхом анкетування, аналізу
річних планів - звітів, матеріалів виїздів на
місця, бесід з працівниками цих закладів,
директорами ЦБС. Його результати виявились
незадовільними. Працівники цих закладів
працювали не на повну ставку. Вони незадоволені
невизначеним режимом роботи, великим
навантаженням по веденню документації на 2
заклади : клуб та бібліотеку.
З'ясувалось також, що при створенні цих
закладів були допущені помилки. Наприклад, в
Олександрівському районі були створені
клуби-бібліотеки у населених пунктах з
населенням понад 1000 жителів. Тепер вживаються
заходи щодо відновлення статусу стаціонарної
бібліотеки і клубу. Але директори ЦБС вважають,
що в такий складний час доцільне створення
поліфунуціональних закладів, а практика
показала, що більш ефективні є бібліотеки-клуби
як інформаційні та культурно-дозвіллєві центри.
До нових явищ в роботі бібліотек області
можна віднести процес децентралізації мережі
бібліотек. Відбувається реорганізація
бібліотечної системи, пов'язана з передачею
бібліотек та їх фінансування на баланс місцевих
Рад. Частина децентралізованих систем зберігає
централізований розподіл коштів на
комплектування. В деяких системах відбулась
повна децентралізація і, як наслідок,
ліквідуються відділи центральних бібліотек такі
як: методико-бібліографічний, комплектування та
обробки літератури, а також скорочуються штати,
змінюється статус бібліотеки, хоча за
центральною бібліотекою залишаються функції
централізованої обробки літератури,
каталогізації та методичного центру. Процес
децентралізації закономірний, тим більше з
урахуванням місцевих економічних умов, особливо
розвитку місцевого самоврядування.
Мають право на існування різні типи
бібліотечних закладів та бібліотечні системи.
Але слід зауважити, що сьогодні масова
реорганізація ЦБС невиправдана і передчасна.
Бібліотеки області відчувають значні труднощі.
Надходження літератури скорочуються з року в
рік. Бібліотечні фонди періодично поповнюються
за рахунок книг з обмінних фондів, отриманих від
читачів взамін загублених, акцій "Подаруй
бібліотеці книгу", спонсорів і платних послуг.
Бібліотекарі активізують пошук грошової
підтримки своєї діяльності. Прикладом можуть
бути бібліотекарі м. Олександрії, які за рік
винайшли понад тисячу гривень спонсорських
коштів для передплати періодики. Для бібліотек
низки районів області, а саме: Гайворонського,
Знам'янського, Кіровоградського, м.Світловодська
передплачена періодика за рахунок
українсько-американського благодійного фонду
" Сейбр- Світло". В бібліотеках області
поширюється діяльність по наданню додаткових
платних послуг своїм користувачам.. Популярними
серед них є: нічний абонемент, комерційні фонди.
Платними стали запис та перереєстрація читачів.
Додаткові кошти бібліотеки отримують від
продовження терміну користування літературою та
від здачі приміщень в оренду. Але особливо
розраховувати на ці прибутки в майбутньому
навряд чи доцільно.
Майбутнє бібліотек, їх подальша діяльність
залежить від соціальних, політичних, економічних
тенденцій у суспільстві, демографічних процесів,
розвитку сучасних технологій. В останні роки
відбулись суттєві зрушення в галузі
інформаційних технологій, які відкрили нові
можливості для організації і розповсюдження
інформації. Тому сьогодні потрібне
переосмислення ролі бібліотек у суспільстві,
визначення основних шляхів їх діяльності як
закладів, що виконують освітню, інформаційну,
комунікативну функції. Причому пріоритетною є
інформаційна функція.
Один із можливих шляхів розширення
інформаційної роботи бібліотек - розвиток
фактографічного обслуговування користувачів.
Воно пов'язане з найважливішими аспектами життя
суспільства : цивільним правом,
соціально-побутовими питаннями, освітою, тощо.
Зібрана воєдино така інформація є найбільш
зручною для користувачів. Досвід такого
фактографічного обслуговування поступово
накопичують бібліотеки області. Так, у
Вільшанському районі створено довідкове бюро, де
зібрана "інформація виживання". Це побутова
інформація, необхідна в критичні моменти життя
людини. Основні теми її - "Право",
"Здоров'я", "Сім'я", "Безробіття".
Аналогічну інформацію надає Олександрійська
центральна міська бібліотека, яка створила
озвучену книжкову виставку "Про все для
всіх". Така інформація - це свого роду
інформаційна база соціальної служби, яка
використовується місцевою владою для подальшого
розвитку. Впровадження фактографічного
обслуговування у бібліотеках сприятиме
зміцненню контактів з керівними органами
регіону . Таким чином, бібліотека впливатиме
одночасно і на громадськість , і на владу,
розвиваючи в них потребу в інформації.
Діяльність публічних бібліотек тісно
пов'язується з маркетингом. Зараз бібліотекарі,
вживаючи терміни "маркетинг", "паблик
рілейшнз", сприймають їх зміст дещо формально,
не усвідомлюючи, що за цими поняттями стоїть
копітка робота по вивченню потреб, інтересів,
запитів користувачів. Великого значення набуває
вивчення ефективності роботи, якості
обслуговування користувачів, тим більше, що
оцінка ефективності - одна із обов'язкових вимог
маркетингу. Актуальним завданням сьогодні є
підвищення престижу бібліотек у суспільстві.
Нагальна потреба зараз - розробка системи
збирання різнобічної інформації про діяльність
бібліотек. Вкрай потрібне сьогодні залучення до
вирішення бібліотечних проблем депутатів Рад
усіх рівнів, створення регіонального
законодавства, яке сприятиме розвитку
бібліотечної мережі області. Необхідно робити
все для позитивного ставлення громадськості до
бібліотек, що сприятиме перетворенню їх на
справжні центри по розповсюдженню інформації,
діяльність яких стане вагомим чинником
подальшого розвитку області.
© Copyright ОУНБ Кіровоград 1999