250 років тому сталася подія, яка відчутно змінила плин історії в нашому степовому краї. В 1752 році за розпорядженням російського уряду (Указ 29 грудня 1751 року ) була створена Нова Сербія - військово-поселенська територія, яка займала простір із заходу на схід від Синюхи до Дніпра, а з півночі на південь від Великої Висі до верхів'їв Інгулу та Інгульця.

Цій події присвячена книжково-ілюстративна виставка, створена спільними зусиллями працівників бібліотеки ім. Д.І.Чижевського, обласного краєзнавчого музею, товариства Україна-Сербія та краєзнавця С.І.Шевченка.

В експозиції представлені такі документи та матеріали про цю подію. Це роботи вчених-істориків та краєзнавців, а також книги та газети, представлені місцевим відділенням товариства "Україна-Сербія".

Література

1. Апанович О. Розповіді про запорізьких козаків. - К.: Дніпро, 1991 (Про стосунки між козаками та військовопоселенцями)

2. Дашкова Е.Р. Литературные сочинения. - М.: Правда, 1990. - с.70-71

3. З іменного Указу імператриці Елизавети Петрівни. // методичні поради вчителям по вивченню історії Кіровоградської області. / Край у ІІ половині ХУІІІ - І половині ХІХ ст. / Укл. М.С.Черкасова, О.Д.Брайченко, С.І.Шевченко. - Кіровоград, 1998. - с.9-10

4. Исторический очерк г.Елисаветграда. /Печатается по изданию 1897 г./ А.П.Пашутин. Кировоградское обл. отделение Всеукр. Муз. Союза. - Кировоград. 1992

5. Історія міст і сіл Української РСР. В 26-ти Т. Кіровоградська область. - К., 1972. - с. 16

6. Кабузан В.М. Заселение Новороссии (Екатеринославской и Херсонской губерний) в ХУІІ - первой половине ХІХ века (1719 - 1858 гг.) - М.: Наука, 1976

7. Кабузан В.М. Махнова Т.Н. Матеріали для історичного атласу України ХУІІІ ст., що зберігаються в центральних державних архівах Москви та Санкт-Петербурга (Карта Нової Сербії 1845 року) // Український історичний журнал - 1967.- № 3 - с. 134-135

8. Краткий исторический взгляд на Херсонскую губернию // Труды Херсонского губернского статистического комитета. Кн.1. Ч.1 - Херсон, 1863. - с. 233-241

9. Михнева Р. Россия и Османская империя в международных отношениях в середине ХУІІІ века (1739 - 1756) - М.: Наука, 1985. - с. 108 -109

10. Посунько О. "Дикого поля" не було. До колонізації степового краю в середині ХУІІІ ст. // Степ - 1996. - № 2-3. - с. 81-84

11. Павлюченко О.В. Сербські військово-землеробські поселення на Україні у ХУІІІ ст. // Український історичний журнал - 1981. - № 2 - с.101-108

12. Рудяков П.М. "В службу и вечное подданство...": Сербские поселения Новая Сербия и Славяносербия на украинских землях (1751 - 1764). - К.: Арт Эк, 2001

У книзі на основі маловідомих і вперше опубліковах матеріалів розглядається історія виникнення та ліквідації військових поселень сербських і чорногорських переселенців на українських землях Нова Сербія і Слав'яносербія, створених з метою охорони південних кордонів від небезпечного сусідства з войовничими жителями Криму і протидії традиційному конкуренту в боротьбі за Причорномор'я та Степ - Туреччині.

13. Тимофеенко В.И. Города Северного Причерноморья во второй половине ХУІІІ века. - К.: Наук. думка, 1984. - с. 16-17

14. Црнянский М. Переселение: Роман. - М.: Худож. Лит., 1978

Це художня версія історичних подій, які відбулися в ХУІІІ ст. Фактичну основу роману югославського письменника Мілоша Црнянського становить доля сербів, що переселилися в Воєводину, і наступне їх переселення в Росію в середині ХУІІІ ст. В Воєводині, що входила в той час до складу Австрійської монархії осіли тисячі сербів, які втекли з центральної Сербії, рятуючись від османського іга. Коли економічне і правове становище сербського населення в Австрії погіршилось, посилились релігійні утиски з боку католицького духовенства, серби звернули свої погляди до Росії, слов'янської держави, в якій вони вбачали свою захисницю й покровительку. Переселення отримало такий розмах, що в 1752 році імператриця Марія Терезія спеціальним указом зупинила його під страхом смертної кари.

15. Шишмарев В.Ф. Романские поселения на юге России. - Л.: Наука. 1975. - с. 32-47

16. Шляховий К.В. Формування адміністративно-територіального устрою Кіровоградської області.

17. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. В 3-х т. Т. І. - К.: Наук. думка, 1990. - с. 46-47

18. Ястребов В. Архив крепости св. Елизаветы. // Записки Одесского общества истории и древностей. Т. 15. - Одесса, 1889. - с. 551, 556, 560

19. Полонська-Василенко Н. Заселення Південної України в першій половині ХУІІІ ст. // Вежа. - 1995. - № 1, 1996. - січень-березень, 1996. - № 3, 1997 - № 6-7, 1997 - № 8-9, 2000 - № 10

20. Босько В. Пам'ять про Нову Сербію живе не тільки на карті Кіровоградщини. - // Народне слово- 2002. - 24 січня. - с.5

Дивись також на сайті

Шляховий К. В. Новосербські топоніми Кіровоградщини. Наукова довідка.

Сергій Шевченко. До 250-річчя Нової Сербії. Традиції зв'язків живуть.