“Українське мистецтво на теренах Канади”

Саме такій вишуканій темі присвячена книжкова виставка, яка відкрилася у дні, коли світова спільнота відзначає День Канади. Експоновані книги знайомлять користувачів із найрізноманітнішими видами й жанрами мистецтв, що розвивались на теренах Канади й України. Митців української діаспори, крім таланту, Бог благословив ще й проникливо-щемкими ностальгійними почуттями. І завдяки творчим здібностям художників, їх великій любові до України, світ відкрив нові шедеври.

Відомий український літератор Улас Самчук своє глибоке мистецьке дослідження “Живі струни. Бандура і бандуристи” (Детройт, 1976) присвятив історії створення й творчій діяльності Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка. Автор розкриває перед читачем цікаві сторінки зародження творчого колективу в Україні, його вимушену еміграцію за кордон, блискучу світову славу в театрах Канади, США, Європи. Тема розвитку мистецтва українських бандуристів висвітлюється і в книзі Федора Лаврова “Кобзарі” (Київ, 1980).

У сфері танцювального мистецтва не менш цікавою й захоплюючою є книга Марії Пастернакової “Українська жінка в хореографії” (Вінніпег - Едмонтон, 1963). Авторка повідує читачеві про мистецтво жрекинь Терпсихори, які вкладали в нього свою українську душу.

Про повернення світові культурними діячами діаспори імені визначного українського актора і театрального режисера Леся Курбаса розповідає книга “Лесь Курбас у театральній діяльності, в оцінках сучасників, - документи” (Балтимор - Торонто, 1098). Це фундаментальне видання знайомить читачів із творчістю митця, його статтями, щоденниковими записами, спогадами сучасників про нього, поетичними й прозовими посвятами відомому театральному метру; розкриває драматичні сторінки біографії Леся Курбаса.

Унікальне видання “Соломія Крушельницька. Спогади. Матеріали. Листування” (Київ, 1978) ніби наближає до нас найвидатнішу співачку світу, глибше розкриває її особистість, розширює горизонти пізнання її артистичного таланту, педагогічних здібностей; жінку щирої, шляхетної душі. Її життя в мистецтві залишилось назавжди в записах, у легендах, пам`яті, світовій культурі.

Фонд Канадсько-українського бібліотечного центру містить і нотні партитури блискучого українського диригента, педагога і композитора, автора численних інструментальних і вокальних творів Дмитра Бортнянського. Слід зазначити, що цей відомий музикант у свою добу (XVIII – поч. XIX ) був вельми впливовою й шанованою особою. Він працював при дворі нащадка престолу, був також диригентом у дівочім Смольнім інституті, потім - директором придворної Капели - уряд надав йому титул статського радника; був він і малярем, і водночас - почесним членом Академії Художеств.

Експозиція пропонує маловідомі українському загалові відомості про педагога, диригента, музиколога, композитора, аранжувальника, організатора, публіциста, журналіста, історика музики - доктора Павла Маценка. У книзі “Павло Маценко. Музиколог, композитор і громадський діяч” (Торонто, 1992) вміщені автобіографічні матеріали, спогади сучасників, оповідь про культурно-освітню діяльність митця. В служінні українській культурі, на життєвому шляху Павла Маценка відзначено різні епізоди, пов`язані з перебуванням у європейських містах (Софії, Празі, Відні, а також - канадських - Вінніпезі, Саскатуні, Торонто, Роблині).

Інтригуючу оповідь про власне творче життя у книзі “Спогади” (Торонто, 1993) веде визначна українська художниця із Праги Галина Мазепа. Її модернізм відзначається сміливою і багатою уявою, цікавою стилізацією, контрастовістю і прегарними кольорами. Г. Мазепа брала сюжети з українського життя, тому й зачисляють її до українських модерністів.

Канадсько-Українська Мистецька Фундація на одній виставці зібрала кращі українські живописні твори з приватних колекцій США, Канади, деякі - з нью-йоркського Українського Інституту Америки та Фундації Грищенка. У книзі “Виставка українського мистецтва з колекцій Канади і США для відзначення сторіччя з дня народження Олександра Архипенка” (Тоноронто, 1987) представлені найрізноманітніші школи і напрямки - від традиційних до найбільш модерних. Видання знайомить глядача із зразками малярства Івасюка, Труша, Грищенка, Петрицького, Ковжуна, Сорохтея, Андрієнка, Гуменюка, Макаренка, Архипенка та ін.

Чарівною оздобою експозиції є й книга-альбом “Опанас Заливаха” (Київ, 2003). У ній вдало поєднується ілюстративний каталог творчості художника з нарисами про історію та характер формування особистості митця-філософа. Тут використано репродукції творів з музейних збірок та приватних колекцій Івано-Франківська, Львова, Філадельфії та Нью-Йорка.

Мистецтво сакральної архітектури представлено на виставці книгою Всеволода Кармазина-Каковського “Мистецтво Бойківської церкви” (Нью-Йорк -Філадельфія, 1987). Сам автор - із Румунії. У своєму дослідженні він подає описи найголовніших бойківських церков і дзвіниць, раніше невідомі світлини таких забудов, їхні схеми.

Для прихильників справжнього мистецтва пропонуємо й видання І.Огієвської “Сергій Васильківський” (Київ, 1980); “Мозаїки та фрески Софії Київської” (Київ, 1980) українською, російською й англійською мовами; “Києво - Печерський державний історико-культурний заповідник” (Київ, 1980); “Українські народні килими” (Київ, 1966); “Іконостас Собору Святої Софії в Римі” (Рим, 1979) та ін.
Запрошуємо всіх до Канадсько-українського бібліотечного центру для ближчого знайомства із рідкісними виданнями української діаспори.

₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪

«Мозаїка художнього слова»

Таку назву має книжкова виставка, яка щойно відкрилася в Канадсько-українському бібліотечному центрі. А презентує вона видання, що відображають мультикультурні традиції літературного колообігу української діаспори.

Книги, що наповнюють експозицію - маловідомі в нашій країні, вони раритети. Але серед авторів - українські митці, що жили й творили в різних куточках планети. Це і Степан Горлач - український канадець зі своїм романом “Богдар”, художнім щоденником “Хрестини незалежності”; американські українці Докія Гуменна зі збірками “Чотири сонця”, романом “Діти чумацького шляху”, спогадами “Дар Евдотеї” та Юрій Буряківець з численними поетичними зібраннями “Рум`яний влес”, “Рідного краю галузка”, “Листки соняшника” та інші. На книжковій експозиції - і високопоетичні твори Олени Теліги, яку доля кидала то до Чехословакії, то до Польщі, то знов повертала в Україну, і, насамкінець, у той страшний Бабин Яр, де вона трагічно загинула разом зі своїм чоловіком і численними жертвами німецьких фашистів.

Відвідувачі зможуть також познайомитися з художніми шедеврами українського письменника, поета, культуролога-енциклопедиста, літературного критика Євгена Маланюка, ліричними поезіями Юрія Клена,а ще з різножанровими збірками митців української діаспори.

На виставці також представлені роботи визначного українського художника слова - Василя Барки. Його доля навантажила складним і трагічним буттям, але водночас - нагородила світлим талантом, освяченим високою духовністю. Творіння Василя Барки - це мережаний килим, часто незбагненного взору, це гаптовані рушники, ткані різнокольоровими нитками словами. В післямові до збірки поезій “Білий світ” мовиться: «В поезію Барки треба вчитатися і головне вчутися, і тоді ми побачимо світ його очима, і станемо від цього напевно душевно багатші, змістовніші, глибші, світліші».

Такими ж високими сутностями, музичним оформленням, мелодійністю й чистотою вислову, композицією новотворів, неповторною інтерпретацією мови народу сповнені й художні витвори Володимира Винниченка, Миколи Хвильового, Уласа Самчука, Віктора Домонтовича та інших.

Високого пошанування заслуговує й багатотомний літературознавчий збірник, виданий Об`єднанням Українських письменників у Екзилі в Нью-Йорку під назвою “Слово”. Ця серія ввібрала в себе багатющий антологічний матеріал художніх, літературно-критичних, мемуарних, бібліографічних, документальних рідкостей української діаспори.

Не менш цікавими для науковців-філологів стануть і літературознавчі розвідки Івана Кошелівця, Юрія Липи, Григорія Костюка, Миколи Зерова, Дмитра Бучинського. Автентичність експонованих книг - ще й у тому, що вони побачили світ не лише в Канадських видавництвах міст Торонто, Онтаріо, ними опікувались друкарні Нью-Йорка, Чикаго, Балтімора, Парижа, Лондона, Мадрида, Мюнхена, Києва та ін.

Усі книги - відкриті для відвертого спілкування з вами, вельмишановні наші читачі, й завжди терпеливо чекають на вашу гостину.

₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪

Яскраві постаті в українській історії

Канадсько-український бібліотечний центр запрошує до перегляду видань про видатних українців, які творили історію й культуру свого народу. Травнева книжкова виставка “Яскраві постаті в українській історії” представлена цінною й рідкісною літературою, яка видавалась українською діаспорою в Європі, США та Канаді.

Сьогодні у громадянському змужнінні нової генерації, прискореній адаптації до сучасного життя важко переоцінити роль і приклад яскравих непересічних особистостей, для яких Україна справді над усе, і яких можна назвати поводирями нації, її моральними лідерами, володарями сердець і душ.

У давній і недавній вітчизняній історії немало таких знакових постатей — від Богдана Хмельницького до Олеся Гончара.

Усі вони, по-своєму і відповідно до історичних та життєвих обставин, переслідували священну мету — зберегти Україну для України.

Звернувшись до минулого і вдивившись в обличчя сьогодення, ми ще раз переконалися, що незалежність і державність України не стали лише щасливим дарунком долі чи наслідком сприятливого збігу політичних обставин. Їхні зерна зріли у глибинах нашої тисячолітньої минувшини і проросли навіть у найглухіші часи бездержавності, національного та соціального гніту.

І ту попередню історію не можна розглядати лише як суцільну пустелю чи провалля. А відтак беззастережно засуджувати чи переписувати.

Наш народ усе пережив і все пам'ятає — радість перемог і гіркоту поразок, тріумфи і приниження, героїв і відступників.

Сьогодні особливо треба пам'ятати наших національних героїв. До вашої уваги такі видання:

• М. Костомарів “Історія України в життєписах визначнійших її діячів” (Львів, 1918);

• Крупницький Б. Д. “Гетьман Пилип Орлик” (Мюнхен, 1956);

• О. Оглоблін “Гетьман Іван Мазепа та його доба” (Нью-Йорк — Париж — Торонто, 1960);

• В. Луців “Гетьман Іван Мазепа” (Торонто, 1954);

• В. Січинський “Іван Мазепа: людина і меценат” (Філадельфія, 1951);

• А. Кущинський “Патріот і державний муж України” (Чикаго, 1974);

• А. Кущинський “Гетьман Павло і гетьманич Данило Скоропадські” (Чикаго, 1968);

• О. Лотоцький “Симон Петлюра” (Варшава, 1936);

• П. Мірчук “Роман Шухевич (Ген. Тарас Чупринка) — командир армії безсмертних” (Нью-Йорк — Торонто — Лондон, 1970);

• П. Мірчук “Степан Бандера — символ революційної безкомпромісовости” (Нью-Йорк — Торонто, 1961);

• Л. Полтава “Образ Степана Бандери в літературі і мистецтві” (Нью-Йорк, 1961);

• П. Мірчук “Микола Міхновський — апостол української державності” (Філадельфія, 1960) та інші видання.

Тож запрошуємо до Канадсько-українського бібліотечного центру на перегляд літератури, яка відкриє перед вами невідомі дивовижні сторінки з біографій великих українців.

₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪₪

Новини за попередні роки