КАЛІМЕРА — новий проект Європейської Комісії.

З 1 грудня 2003 р. розпочав свою роботу проект КАЛІМЕРА. Що означає КАЛІМЕРА? Досвідчений користувач мережі Інтернет швидко знайде сайт міста Калімера в південній Італії, на березі моря, де полюбляють відпочивати туристи. Крім того КАЛІМЕРА – це проект Європейської Комісії. Повна назва проекту „Використання в культурі: місцеві заклади, як посередники в організації доступу до електронних ресурсів”. Проект фінансується у рамках програми Технології Інформаційного Суспільства (IST). Його скорочена назва (CALIMERA) утворена із перших букв кожного із слів повної назви. Проект буде діяти вісімнадцять місяців.

Мабуть це символічно, тому що місто Калімера має багато музеїв та пам’яток історії. А проект присвячено дослідженню культури Європи, особливо питанню збереження історичної спадщини з допомогою нових інформаційних технологій.

В проекті беруть участь 47 країн: повноправні та асоційовані члени Європейського Союзу, крім того передбачена участь третіх країн – таких як Росія, Україна, Білорусія, Грузія, Казахстан та інші.

Україна в цьому проекті є повноправною учасницею. Шлях до проекту прокладено попереднім проектом ПУЛМЕН (PULMAN), партнером від України виступала Українська Бібліотечна Асоціація. Рекомендації ПУЛМЕН (http://www.pulman.org) та Ойрашський Маніфест в перекладі віце-президента УБА В.С. Пашкової широко відомі бібліотечній спільноті України. Тепер партнером від України є Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім.Д.І.Чижевського, яка очолює групу фахівців, що представляють бібліотеки, музеї та архіви Кіровоградської області.

Стратегічна мета проекту — організація доступу громадян до сучасних інформаційних послуг в будь-якій країні Європи шляхом координації дій закладів культури (бібліотек, музеїв, архівів), створення розвинутих мереж та систем з допомогою яких буде забезпечено використання баз даних знань і освіти. Ключовим елементом проекту є дослідження кращого інноваційного досвіду, створення стабільної пан-європейської інфраструктури, яка акумулює та розповсюджує через мережу Інтернет оцифровану інформацію про культурну спадщину від локального до загальноєвропейського рівня.

Старт проекту дала брифінгова зустріч, що проходила в столиці Європейського Союзу Брюсселі. Україну представляли Олена Гаращенко, директор Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.Д.І.Чижевського та Тетяна Ткаченко, директор Кіровоградського обласного художнього музею. Зустріч відбулася 16-18 січня 2004 р. Всі учасники, а їх було біля 100, ознайомились з пріоритетами діяльності Європейського Союзу в бібліотечній, музейній та архівній справі, дізнались про роботу шостої рамкової програми - Frame Programme 6, скорочено FP6. Програма створена для формування Єдиного Європейського Наукового Простору, розвитку науки, підвищення її конкурентноздатності, інноваційної активності, здійснення інтеграції європейської науки на всіх рівнях — локальному, регіональному, національному та міжнародному.

FP6 має сім пріоритетних напрямків і, безумовно, напрямок, який розробляють в своїх проектах бібліотеки, музеї і архіви – це „Розвиток інформаційних технологій в інтересах суспільства” (IST). Оцифрована культурна спадщина — один із напрямків дослідження у межах IST, яка має за мету привнести інформаційні та телекомунікаційні технології в усі аспекти життя громадян Європи і є частиною великої програми Електронної Європи (eEurope). Ресурси культурної спадщини, які зберігають бібліотеки, музеї і архіви, мають виняткове значення, фундаментальну цінність для сьогодення і майбутнього Європи як унікальна база знань і основа для досліджень.

Якщо проект ПУЛМЕН було реалізовано тільки бібліотеками, то проект КАЛІМЕРА втілюють в життя бібліотеки разом з музеями і архівами.

На зустрічі в Брюсселі обговорено методики проведення досліджень щодо вивчення питань координації діяльності бібліотек, музеїв та архівів по наданню інноваційних послуг населенню, технологій оцифровки об’єктів культурної спадщини, визначено формат написання узагальнених доповідей по кожній країні окремо та формат майбутніх рекомендацій проекту. Вони будуть перекладені на мови усіх країн–партнерів проекту. Заплановано проведення експертних семінарів, тренінгів, форумів для фахівців бібліотек, музеїв, архівів від локального до національного рівнів. Планується участь керівників вищого рівня, що опікуються бібліотеками, музеями, архівами в країнах – учасницях проекту в одному із завершальних форумів (політичному) з метою затвердження рекомендацій проекту. Для представників бізнесових структур – виробників обладнання, програмного забезпечення, Інтернет провайдерів, тощо буде проведений спеціалізований семінар. Хочу зауважити, що робочою мовою проекту є англійська. На жаль, бібліотечні професіонали з України недостатньо володіють іноземними мовами, що значно обмежує їхні знання і можливості участі в міжнародних проектах.

Усі події, матеріали дискусій, результати та рекомендації проекту будуть опубліковані на сайті, який підтримує центральна публічна бібліотека міста Верія( Греція). Адміністрування проекту здійснює організація MDR Partners (Велика Британія), яка бере участь у широкому спектрі різних проектів, спрямованих на інтеграцію бібліотек та інших закладів культури в інформаційне суспільство і здійснює свою діяльність на Європейському і міжнародному рівнях.

Оскільки, одним із завдань проекту є дослідження ефективності інформаційних сервісів, оцінка перспектив їх використання, то під час зустрічі в Брюсселі учасників ознайомили з проектами розвитку електронних бібліотек Європи, новими моделями доступу до цифрових ресурсів (від рукописів до відеофільмів), з допомогою яких широкі кола користувачів, включаючи школярів і туристів, пізнають культуру світу (проекти COINE, DIGICULT, INFOBANK та інші). Детально озайомитись з цими поектами можна за наступними адресами -
http://www.digicult.info/pages/index.php
www.movinghere.org.uk
http://www.fylkesatlas.no

При вивченні цього напрямку особлива увага приділяється взаємодії громадянина (користувача) і закладу, який надає послуги, тобто інтерактивності. Серед інновацій:

• використання WAP-технологій, GPS, GPRS бібліотеками, музеями, архівами для надання мобільних інформаційних послуг;
• розробка нових засобів відображення і збереження сучасного та історичного культурного надбання шляхом використання передових технологій (віртуальна реальність, тривимірна візуалізація);
• програми віртуальної реконструкції;
• інтерактивні освітні ігри на основі відновлення історичного середовища; Серед презентованих проектів, на мою думку, найбільш цікавим і наближеним до звичайної людини проект COINE, назву якого можна перекласти як “Об’єкти культури в мережевому середовищі”. Він надає чудову можливість кожному із громади, звичайній людині із маленького міста стати автором і творцем культури, написавши свою власну історію — історію сім’ї, вулиці, фотографії, або пісні, яку співають саме тут, історію звичаю або традиції.

Ознайомившись з кращими міжнародними проектами, учасники відпрацювали методики роботи в проекті КАЛІМЕРА.

Надзвичайно важливими були дискусії в групах. Кожен учасник презентував кращі інноваційні проекти своїх країн, розповів про розвиток державної політики у галузі культури, звернув увагу на проблеми та труднощі.

Інформація про проекти LEAP — “Інтернет для читачів публічних бібліотек” та проект “Створення регіональних інформаційних порталів та інформаційних центрів на базі публічних бібліотек в Україні” була сприйнята дуже позитивно. Модератор нашої групи Аудроне Глосієне (до речі, вона нещодавно проводила в Україні моніторинг цього проекту) особливо підкреслила, що операційні проекти такого типу є прикладом співпраці державних установ і благодійних організацій в напрямку запровадження інформаційних послуг нового рівня в бібліотеках.

Тепер перед координаторами проекту в Україні стоїть завдання — узагальнити кращий досвід створення інноваційних послуг в культурі, вивчити рівень впровадження телекомунікаційних технологій в бібліотеках, музеях і архівах. Особлива увага в дослідженнях має приділятися координації дій та питанню збереження культурної спадщини шляхом оцифровки документів.

Олена Гаращенко,
диретор Кіровоградської ОУНБ ім.Д.І.Чижевського,
координатор проекту CALIMERA в Україні.