Саме до них належить і постать художника архітектури Якова Паученка, творчість якого стала однією з яскравих сторінок архітектурної спадщини м. Єлисаветграда.
В 2006 році громадськість міста Кіровограда відзначає 140 річницю з дня народження Якова Васильовича Паученка. Народився він 21 березня 1866 року в місті Єлисаветграді. Навчався у вечірніх рисувальних класах П.О.Крестоносцева при Єлисаветградському земському реальному училищі. Закінчив Московське училище живопису, скульптури та архітектури (1893). За архітектурний проект на річному екзамені удостоєний малої срібної медалі.
Якову Васильовичу Паученку судилося стати одним з тих зодчих, які створили неповторний модерновий архітектурний ансамбль історичного центру міста Єлисаветграда. За його проектами було збудовано лікарню Червоного Хреста Св. Анни (міська лікарня №2), лікарні Гольденберга (міська лікарня №3), Вайсенберга (обласне управління охорони здоров"я”, Мейтуса (дитяча музична школа №1 ім.Нейгауза), Міжнародний кредитний банк (“Легбанк”), Гостинний двір (приміщення СБУ), театр “Ілюзія” (Кіровоградський обласний загальноосвітній навчально-виховний комплекс гуманітарно-естетичного профілю гімназія-інтернат-школа мистецтв)), численні приватні будинки.
Єлисаветградська газета "Голос Юга" 1914 року писала: "... целый ряд воздвигнутьіх им построек очень ярко говорят о нем, как о талантливом художнике - архитекторе... Несомненной заслугой является то, что он первый в нашем городе дал образцы художественной архитектуры..."
Його таланту художника-архітектора належать і лікарня у містечку Новомиргороді, і Вознесенський собор у центрі Бобринця.
Всього – понад 20 зафіксованих об”єктів, і це – за 48 років життя.
У 1897 р. Я.В.Паученко стає повноправним власником іконописної, іконостасної та позолотної батьківської майстерні і починає розширювати її можливості за рахунок архітектурної практики.
Він робить все, що було в його силах, аби привнести в провінційне місто дух культури і мистецтва, а опорою його діяльності завжди був його будинок: (нині – художньо-меморіальний музей Осмьоркіна). Тут відбувалися музичні вечори і театральні прем”єри, тут складалися проекти майбутніх архітектурних споруд. В цій творчій атмосфері виховувався племінник Я.Паученка Сашко, згодом відомий художник, професор живопису О.О.Осмьоркін.
Яків Васильович був невтомним трудівником. Розбитий паралічем, погано рухаючись по риштуваннях, він проводив цілі дні на будовах. В останній вечір ще креслив деталь для незакінченого будинку Харлаба.
Помер Яків Васильович Паученко 24 жовтня 1914 року і був похований на Петропавлівському кладовищі, якого зараз не існує, і його могила зникла під фундаментами новобудов.
Але час залишив нам прекрасні будівлі Якова Паученка, які і по цей час є архітектурною окрасою нашого міста.
“Єлисаветградський абрис Якова Паученка” – третій спільний проект обласної універсальної наукової бібліотеки ім.Д.І.Чижевського, обласного краєзнавчого музею та Державного архіву Кіровоградської області, мета якого - відзначення видатної події в житті міста – 140-річчя з дня народження видатного архітектора-земляка. Він є успішним продовженням двох попередніх спільних проектів: “Корифеям українського театру присвячується” та “Автограф війни”, останній присвячений 60-річчю Перемоги, за документами якого був виданий компакт-диск.
Для реалізації проекту “Єлисаветградський абрис Якова Паученка” надали документи обласний краєзнавчий музей та Державний архів Кіровоградської області, приватні особи В.Босько, К.Шляховий, П.Озеров, О.Жовна, А.Коротков, Ю.Тютюшкін, В.Петраков, М.Долгіх, були використані фонди та сайти ОУНБ ім.Д.І.Чижевського.
Надані документи систематизовані в рубрики: “Сторінки життя Я.Паученка”, “Я.Паученко та український архітектурний модерн”, “Архітектурний декор Я.Паученка”, “Майстерня Я.Паученка”, окремо представлені архівні фото будівель Я.Паученка - “Православні церкви”, “Лікувальні заклади”, “Особняки”, “Житлові будинки, банки”.
Цінність даного проекту в тому, що всі зібрані документи, особливо архівні, дозволили зробити певні уточнення щодо кількох окремих будівель Я.Паученка, встановити імена тодішніх власників, образно кажучи поставити крапку над “і” в деяких публікаціях, які базуються на припущеннях, переказах тощо.
Проект “Єлисаветградський абрис Якова Паученка” стане грунтовною базою, а також дасть поштовх у подальшому дослідженні біографії яскравої особистості, якою є талановитий художник-архітектор Єлисаветграда Яков Васильович Паученко.