|
Голові Національної комісії О. К. Федоруку Вельмишановний Олександре Касяновичу! Надсилаємо Вам ксерокопії публікацій про колекцію О. Ільїна в українських та російських газетах, а також анотовані копії ряду документів покійного. Звертаємо Вашу увагу на те, що деякі з них свідчать про його перебування під слідством та засудження. Записи у трудовій книжці Ільїна свідчать про те, що довгий час він не працював. Серед його особистих документів — фото, які зафіксували О. Ільїна серед духовних осіб. На жаль, точно і послідовно встановити його біографію ми поки що не можемо, оскільки для цього необхідна інформація з органів юстиції та освіти Росії. Під час роботи комісії з'ясувався ряд питань, відповіді на які може дати тільки кваліфікований юрист. І. О. Ільїн помер, не залишивши заповіту. Але з 1963 р. він проживав в одній квартирі з племінниками, які зараз претендують на арештоване майно, стверджуючи, що воно знаходилося у неподільному володінні. До арешту майна вони взагалі стверджували, що колекції не існує, а під час роботи судових виконавців пояснили, що не вважають це майно колекцією. Яким чином має бути здійснено розподіл майна? Чи зобов'язана держава доводити факт існування саме колекції та право Ільїна на неї? Якщо так, то в особі якої установи? 2. Колекція О. Ільїна не була зареєстрована згідно з Законом про охорону пам'яток історії та культури. В той же час покійний не забезпечив умови зберігання рідкісних стародруків, документів, пам'яток іконопису. Чи можуть бути тепер застосовані, наприклад, конфіскація колекції, згідно з цим Законом? 3. Частина предметів із колекції (книги та порцеляна) мають музейні та бібліотечні печатки, екслібріси. На деяких ці позначки знищено. Чи потрібно проводити слідство щодо походження цих предметів, виявити їх шлях до. колекціонера і який орган має здійснювати таке розслідування? Чи мають бути повернені ці речі колишнім власникам? 4. Для забезпечення збереження колекції та її атрибуції за рахунок обласного бюджету зараз проводиться первісна реставрація та апробація ряду предметів, експертизи. У випадку переходу колекції або її частини до приватних осіб, нащадків, яким чином має бути вирішене питання оплати витрат на ці заходи? 5. У колекції знаходиться значна кількість книг з бібліотеки родини Михалкових. Це — раритетні видання 17-19 ст. Ймовірно, що вони були пограбовані з маєтку Петровське або обмінені під час воєн. У тому випадку, якщо нащадки власників заявлять свої претензії, яким чином має бути врегульоване це питання ? 6. Згідно з документами, копії яких ми додаємо, Ільїн здійснював нееквівалентний обмін із краєзнавчим музеєм завдяки зловживанням тодіш-нього керівництва. Ці люди ще живі. Чи необхідно залучити їх свідчення і яка установа має це зробити? Ми будемо щиро вдячні Вам, якщо Ви допоможете нам отримати відповіді на ці питання.
З щирою пошаною, В. М. Репало.
Копия Составлен настоящий комиссией научных работников Кировоградского историко-краеведческого музея в составе научных работников т. т. Потеха В. Т., ГордиенкоВ. Н., художника Федорова В. А. в том, что после тщательного изучения книжного фонда библиотеки музея комиссия установила: книги библиотеки —
1. Евангелье за № 937 ценою 50 рублей. Научные сотрудники:
Отдел природы ...............
(Потеха) Голова Національної комісії з питань
повернення в Украшу культурних цінностей Шановний Валерію Михайловичу! У зв'язку з вашим зверненням щодо з'ясування питань, пов'язаних з колекцією О. 1льїна, повідомляємо. Відповідно до чинного цивільного законодавства племінники не входять до кола спадкоємців. В силу ст. 533 Цивільного кодексу України племінники не мають також прав на майно, що залишилось після смерті Ільїна, якщо навіть воно відноситься до предметів звичайної обстановки і вжитку.Для видачі свідоцтва про право на. спадщину на зазначене майно державі (нотаріусу) повинні бути подані документи, які підтверджували б право власності спадкоємця на це майно. Оскільки предмети, що залишилися, у свій час не були визнані пам 'ятками історії та культури і не поставлені на державний облік з видачею відповідних документів, питання про визнання права власності на них у порядку спадкування може бути вирішене в судовому порядку. З повагою О. Федорук. Прем'єр-міністру України Шановний Віталію Андрійовичу! У жовтні 1993 року в м. Кіровограді помер відомий колекціонер стародруків та пам'яток мистецтва О. Б. Ільїн, спадщина якого є унікальним зібранням історико-культурних цінностей. Значну частину цієї колекції складають раритети загальнонаціонального значення ікони "Богоматір Одигітрія", 16 ст., Росія; "Богоматір Ахтирська", кін. 18 ст., Україна; "Покров та св. Параскева", кін. 18-поч. 19 ст., Україна; срібний кухоль роботи І. Равича (Київ), поч. 18 ст.; порцелянова ваза (Китай), 18 ст.(?); срібний напрестольний козацький хрест 18 ст.; скульптура "Павло І", 18 ст. (?); портрет Катерини II (18 ст.), ймовірно роботи Д. Левицького або репліка його школи; етюд роботи О. Осмьоркіна (поч. 20 ст.); бронзова пластика епохи еллінізму (II-I ст. до н. е.); телескоп системи Галлілея (Франція, 18 ст.); шафа для демонстрації коштовного посуду, прикрашена авторським живописом (18 ст.); рукописні Євангелія сер. XVI ст., ймовірні рукописи М. Гоголя та О. Пушкіна; видання П. Мстиславця, А Невєжі, І. Федорова; "Тріодь цвітна" з маргіналією про дарчий внесок цієї книги у Кириловський монастир митрополитом П. Могилою у 1632 р., два примірники так званої "Єлисаветинської Біблії" (1758 р.); "Біблія" Олексія Михайловича (1663 р.); "Арифметика" Л. Магницького (1703 р.); видання німецькою мовою праць Й. Флавія "Іудейські старожитності" (1590 р.); прижиттєве раритетне видання Г.-Х. Андерсена; унікальна книга "Візантійські емалі" (1892 р.); "Великокняже, царське, імператорське полювання на Русі" у 4-х книгах (кін. ХІХ-поч. XX ст.); "Євангеліє", подароване фортеці Св. Єлисавети імператрицею Єлизаветою у 1760 р.; рукописи на пергаменах; колекція Тор. У зв'язку з тим, що О. Б. Ільїн не залишив заповіту, що законних спадкоємців він не мав, а також із тим, що окремі предмети з колекції почали продаватися племінником покійного А. І. Подтьолковим через букіністичний магазин, Кіровський районний народний суд м. Кіровограда 31 грудня 1993 р. прийняв рішення про арешт колекції О. Б. Ільїна з метою запобігання розпродажу до вирішення її долі згідно з чинним законодавством. У січні 1994 р. колекцію було передано для зберігання, первинної реставрації, вивчення та оцінки Кіровоградському обласному краєзнавчому музеєві та Кіровоградській обласній універсальній науковій бібліотеці їм. Д. Чижевського. Створена за розпорядженням Представника Президента науково-консультативна комісія протягом п'яти з половиною місяців вжила необхідних заходів для зберігання, дослідження, експертної оцінки колекції (висновки комісії додаються). За передбачені Законом шість місяців, що минули після смерті власника колекції, спадкоємців О. Б. Ільїна не виявилося. Сама колекція — на порушення нині діючого Закону УРСР про охорону пам'яток історії та культури зареєстрована не була, також не витримувалися вимоги цього Закону щодо норм зберігання історико-культурних цінностей. Таким чином, склалася ситуація, яка потребує передачі колекції О. Б. Ільїна у власність держави. Проте, нинішнім, законодавством України не визначено механізм реалізації вищеозначеного Закону щодо вилучення і передачі приватних колекцій у державну власність. Враховуючи правову неврегульованість проблеми, а також виняткову цінність колекції О.Б. Ільїна, звертаємося з проханням прийняти спеціальний нормативний акт Кабінету Міністрів про передачу колекції у власність держави, передбачивши ним зберігання зібрання старожитностей, творів мистецтва, колекції приладів та документів у Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї, а бібліотеки О.Б. Ільїна, зібрання рукописів та стародруків — у Кіровоградській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Д.Чижевського.
З повагою Голова Кіровоградської
обласної Ради |
