<<< попередня

"...Ми присутні на дуже маленькому, здавалося б, тріумфі освіти, проте тріумф цей має велике значення - і не лише для одного нашого міста. Одеська міська публічна бібліотека вважається за обсягом свого книгосховища і за багатством змісту третьою бібліотекою в Росії. За рішенням міської думи вона матиме і власне взірцеве приміщення. До спорудження його ми нині приступили. Будинок має прикрасити місто в сенсі архітектурному, а водночас це буде, без сумніву, пам'ятка того, що похмурі часи вичерпуються і настають кращі часи... Я переконаний, що зі спорудженням особливого будинку для бібліотеки за останнім словом, так би мовити, бібліотечно-архітектурної науки... бібліотека дістане більше співчуття і підтримки, розширюватиметься і вдосконалюватиметься. Постануть жертводавці не лише друкованих видань, але й жертводавці родинних документів і навіть архівів, зберегти які необхідно для історії не тільки міста, але цілого краю і, можливо, для історії вітчизни..."²⁰

З широко відкритою душею сприймав Павло Олександрович і потреби Одеського товариства історії та старожитностей, дійсним членом якого був обраний 22 січня 1899 року. І його бібліотеку він поповнив багатьма цікавими виданнями та рукописними матеріалами. Засвідчено, зокрема, що сюди він передав фотографічну копію з картини Шевченкового приятеля художника Віктора Ковальова "Остання рада на Запоріжжі 1775 року", оригінал якої знаходився у колекції відомого чернігівського збирача предметів української давнини В. В. Тарновського²¹.

Залишити пост міського голови Зеленого примусили консервативно налаштовані гласні, які в обстановці спаду революційного піднесення вимагали від Зеленого "поменше м'якості, побільше владності". Павло Олександрович, якому минав сьомий десяток, зосередився на літературній праці. З-під його пера вийшли "Воспоминания о южнорусских погромах 1881 года", вміщені в першому томі "Еврейской старины" за 1909 рік (Вип. 4. - С. 207-211), мемуарні нотатки "О последних пяти годах крепостного состояния", подані в четвертому томі збірника "Великая реформа", який вийшов 1911 року (С. 86-94), ряд інших матеріалів.

Потім Зелений виїхав з Одеси - і про нього довго не було жодних вістей. Аж улітку 1912 року надійшло сумне повідомлення, що Павло Олександрович помер 15 серпня у Ростові Ярославської губернії. Там він провів останні свої дні у важкій журбі за батьківською землею і в злиднях. Там його й поховали. У скупих промовах над домовиною все ж було відзначено його високі моральні риси, його помітну роль гуманного громадського діяча.

Примітки:

1. Вислів належить покійному літературознавцеві М.Є. Сиваченку, який одним з перших, коли й не першим, згадав про Павла Олександровича Зеленого. Див.: Сиваченко М.Є. 1) До історії "Черниговского листка": (Два листи Л.І. Глібова до П.О. Зеленого) // Рад. літературознавство. - 1959. - № 2. - С. 118-120; 2) Чи належить Леоніду Глібову псевдонім П. Сонін? // Сиваченко М.Є., Деко О.А. Леонід Глібов: Дослідження і матеріали. - К., 1969. - С. 75. Пізніше про П.О. Зеленого писав автор цих рядків: Зленко Г.Д. "Защитник гласности и друг печати" // Вечерняя Одесса. - 1991. - 28 июля.
2. Егоров (Конспаров) А.Е. Страницы из прожитого. 1881-1906 гг. - Одесса, 1913. - С. 168-169.
3. Зленко Г.Д. 3 полону літ: Літ.-критич. нариси. - К., 1989. - С. 244-245. Лист П.І. Мельникова-Печерського до П.О. Зеленого від 31 січня 1859 р. зберігається в Державному архіві Одеської області (Ф. 162. - Оп. 1. - Спр. 5. - Арк. 1-2).
4. Черкасе А.И. Первый земец: [П.А. Зеленый] // Одесские новости. - 1900. - 2, З, 5 марта; Чествование П.А. Зеленого // Там само. - 1900.- 3 марта. Див. також: Ршк [Рашковеикий! Н. Новый городской голова // Там само. - 1898. - 25 февр.
5. И-чъ Е. Елисаветградское земское реальное училище: 1870 - 31.VIII.1895 // По морю и суше. - Одесса, 1895. - № 35 (3 сент.). - С. 1-5.
6. Зеленый П.А. К вопросу об устройстве публичной библиотеки: (Письмо в редакцию) // Елисаветградский вестник. - 1889. - № 48. Складаю подяку працівникові Кіровоградської обласної бібліотеки О. В. Чуднову, який надіслав копію цієї публікації.

   далі >>>