<<< попередня

Природно, що Зелений увійшов до числа засновників одеського українського культурологічного товариства "Просвіта" - одного з найкрупніших у підросійській Україні. Він був членом його першого правління, обраного взимку 1906 року, підтримував усі заходи товариства, допомагав влаштовувати літературно-мистецькі вечори й читання15. За дозволом Зеленого в Одесі 23 листопада 1905 року відбувся перший в Російській імперії велелюдний український мітинг, учасники якого зажадали повернути Україні відібрані в неї російськими царями вольності¹⁶.

Коли ви входитимете до Одеської державної наукової бібліотеки імені М. Горького, що підноситься на вулиці Пастера поруч з Українським музично-драматичним театром ім. Василя Василька, згадайте добрим словом Павла Олександровича Зеленого. На початку його головування міська публічна бібліотека - попередниця сьогоднішньої державної наукової - знаходилася у тому будинку, який нині займає Археологічний музей Національної академії наук України. Було їй і тісно, й незатишно. В грудні 1902 року адміністрація бібліотеки звернулася до Зеленого з клопотанням про те, аби питання про спорудження нової книгозбірні було поставлене на першу чергу при реалізації дозволеної 10-мільйонної позики¹⁷. Одеса тоді переживала важку фінансову кризу і змушена була взяти цю позику. Незважаючи на те, що "дірок" для неї вистачало, Зелений погодився збудувати бібліотеку і сам очолив комісію, яка організовувала й контролювала будівельні роботи. Він послав за кордон міського архітектора Михайла Федоровича Нештурху, аби той вивчив кращі бібліотечні споруди Європи й розробив оптимальний проект книгозбірні.

Павло Олександрович був палким книголюбом. Переглядаючи звіти міської бібліотеки кінця XIX - початку XX століть, щораз зустрічаєш його прізвище серед тих, хто дарував "публічні" книги, мистецькі твори, рукописи. Лише 1904 року він передав "647 томів різних книг, серед яких дуже багато вельми рідкісних і цінних творів (різними мовами)"¹⁸. "Крім книг, П[авло] О[лександрович]... передав бібліотеці всілякі матеріали з історії російського суспільства, а також матеріали, які в майбутньому, без сумніву, стануть вищою мірою корисними для кожного, хто зацікавиться нашою культурою і нашою історією"¹⁹.

В середині квітня 1905 року Зелений взяв участь у закладанні будівлі бібліотеки. Виступаючи з промовою, він покладав великі надії на молодь, як головну рушійну силу історії, говорив про видатну роль книги в житті людства. Актуально відлунюють такі його слова:

далі >>>