<<< попередня

Працював лондонський шевченкознавець і над історією підцензурних видань поетових творів. Він опублікував статті "Шевченко й цензура" (Swoboda V. Shevchenko and censorship // The Ukrainian Review.— 1961. — Spring. — Pp. 13-22; 1962. — Spring/ Summer. — Pp. 25-32) та "Шевченко й цензори" (Swoboda V. Taras Shevchenko and the censors // The Scottish Slavonic Review. — 1983. — N 2. — Pp. 107-134). Хоча його статті на цю тему мають радше інформативний характер, вони вартісні формою викладу фактів (царська цензура: цензура тоталітарного режиму), подачою окремих уривків Шевченкових творів (містерії "Великий льох" та ін.) у перекладі автора. Написав В.Свобода і чимало рецензій на окремі Шевченкові публікації, передусім на факсимільне видання т.зв. "захалявної" , або "Малої книжки" Т. Шевченка з передмовою Є.Шабліовського у 1963 р. Він — також автор статті "Недавня шевченкіана з американського континенту" (Swoboda V. Some recent Shevchenkiana from the American continent // The Slavonic and East European Review. — 1964. — Dec. — Pp. 179-188), де подано дуже кваліфікований аналіз шевченкознавчих матеріалів, опублікованих у США, або ж виданих канадськими та американськими дослідниками, зокрема, чотиримовної збірки творів Т. Шевченка (в оригіналі, англійською, німецькою та французькою мовою), опублікованої за редакцією Ю.Луцького у Мюнхені 1961 р. англомовної збірки матеріалів симпозіуму (опублікованої за редакцією Ю.Шевельова й В.Міяковського), присвяченого Т. Шевченку та проведеного в США 1961 p. Один із перших наважився В. Свобода впровадити в англомовну україніку термін Shevchenkiana, що має глибинну, багату на конотації семантичну структуру. До речі, у всіх своїх англомовних працях дослідник послідовно застосовував фонетичний принцип при відтворенні засобами англійської мови звучання українського ономастикону.

Надзвичайно велика заслуга В.Свободи в тому, що він активно, на університетському рівні знайомив англомовний світ з творчістю Т.Шевченка. Він співпрацював з перекладачами Г. Маршалом, який перекладав Шевченкову поезію, та з П.П.Селвером, що переклав повість "Художник" (дуже вдалий переклад, на жаль, дотепер не опублікований), допомагаючи їм повсякчас кваліфікованими порадами. Значною мірою за ініціативою В. Свободи у 1961 p. опубліковано в Лондоні збірку перекладів творів Т. Шевченка під заголовком "Song out of darkness" ("Пісня з темряви"), які здійснила В.Річ — найтала-новитіша з Шевченкових англомовних перекладачів у наш час. В.Свобода не лише був постійним порадником перекладачки у питаннях мовних, просодичних, літературних, країнознавчих, а й редактором цієї збірки, автором вступної статті та коментарів. У цій збірці В. Свобода подав детальну бібіліографію "Шевченкіана англійською мовою, опублікована у Великобританії (1877-1961)". Завдяки В. Свободі англомовний читач одержав доступ до україномовної студії Ю. Бойка "Творчість Тараса Шевченка на тлі західноєвропейської літератури". Переклад В. Свободи було спершу опубліковано в журналі "The Slavonic and East European Review" ("Слов'янський і східноєвропейський огляд") у грудні 1955 р., а у 1956 р. — окремою книжкою у Лондоні заходами Союзу українців у Великобританії.

У 1962 р. з ініціативи вченого було впроваджено україністику до престижного бібліографічного покажчика "The year's work in modern language studies" ("Праці року, присвячені дослідженню сучасних мов"), що його видає Дослідницька асоціація сучасних гуманітарних наук у Великобританії. Учений вів цей відділ безперебійно (до речі, без оплати) аж до смерті. У ньому в окрему рубрику було виділено шевченкознавство з такими підрубриками: Бібліографія; Збірки творів; Біографія; Нові видання творів; Мова Т. Шевченка; Критичні літературознавчі праці; Музична й мистецька шевченкіана; Літературні зв'язки, переклади. До багатьох позицій дослідник подавав коментарі. Оскільки учений включав у свій бібліографічний огляд праці, опубліковані різними мовами та в різних країнах (з акцентом, одначе, на працях, опублікованих в Україні, які він високо цінував, хоча й підходив до них критично), внесок В.Свободи в бібліографію україністики надзвичайно вагомий.

далі >>>