![[HOME]](../../redesign/gerbik.gif)
РОЗДІЛ II.
УРБАНОНІМІЯ РІЗНИХ ХРОНОЛОГІЧНИХ ЗРІЗІВ
2. Стан урбанонімії міста у XVIII столітті
Перший період становлення назв м. Єлисаветграда охоплює часовий проміжок з др. пол. XVIII до XX століття. В цей час інтенсивно виникають перші урбаноніми, що пов’язано з посту повою розбудовою міста. Це невелика група назв, що характеризується власними лексико-семантичними та структурними й словотвірними особливостями, які дещо відрізняються від тих, що виникнуть в майбутньому. Беручи до уваги всі фактори, що впливали на появу назв у цей період, слід виділити наступні принципи номінації внутріміських об’єктів:
1. Урбаноніми, що ґрунтуються на відіменному принципі: переулок Полицейский1, Ярмарочная площадь;
2. Урбаноніми, в основу яких покладено найменування на честь прізвищ чи власних імен видатних людей, чи імена, які вплинули на історію міста, а також святих (відантропонімний принцип): Верхня Биковська вулиця (на честь полковника Викова), Суворовский бульвар;
3. Урбаноніми, утворені за відношенням до інших географічних об’єктів: улица Московская-Перспективная.
Враховуючи думку Карпенка Ю.О., який зазначає, що “способи номінації та способи словотвору — це не родові й видові явища, а різні явища, хоч і взаємозв’язані: номінація є лексичним явищем, а словотвір — явищем свого власного рівня, який не тотожний лексичному” [див. Карпенко, 92; с. 8], у цій роботі розрізняються також вищезазначені поняття. Тому, спочатку назви аналізуються згідно з їх лексико-семантичними особливостями (найвищий рівень), а потім розглядається їх структура та дериваційні особливості (словотвір).
Оскільки аналізована група назв є кількісно найбільшою, і в ній присутня розгалужена класифікація мотивів номінації, її слід розглядати найпершою.
Оніми, що ґрунтуються на відіменному принципі, можна представити наступним чином:
А. Найменування за якою-небудь однією найбільш значимою ознакою чи особливому об’єкту, що виділяють дану вулицю чи площу з ряду інших:
Провулок Кріпосний. Даний об’єкт названо на честь фортеці Св. Єлизавети, з якою пов’язане виникнення міста. Першопочатково назва існувала в російському варіанті (переулок Крепостной). (МУМАЕЗВ). Улица Больничная. Дана назва походить від апелятиву ’больница’. На цій вулиці колись знаходилась лікарня. (Авт. версія.) Улица Московская-Перспективная. Назва об’єкта є досить своєрідною. Вона належить до цієї підгрупи тому, що другий компонент походить від апелятиву ’перспектива’, який вказує на те, що об’єкт збудовано у вигляді перспективи у напрямку від фортеці. Очевидно, перший компонент Московская вказує на наслідування номінації, що діяла в м. Москва. (Авт. версія.)
Б. Назви об’єктів у залежності від їх розташування відносно інших значимих об’єктів (головної вулиці, річки, району тощо):
Улица Островская. Назва об’єкта має значення „такої, що знаходиться на острові”. Цей острів знаходиться на р. Інгул, і дана вулиця проходить по ньому (Шляховой, 60). Улица Верхнебыковская, улица Нижнебыковская. Нас цікавить мотив номінації 1-ої частини даних назв. Вони відображають знаходження об’єктів на місцевості по відношенню один до одного. Подібними назвами виступають улица Нижнедонская, улица Нижнепермская. (Рябков, 45)
В. Назви за професійними ознаками перших поселенців:
Переулок Полицейский. Об’єкт отримав свою назву завдяки тому, що на ньому проживали робітники поліції. (Авт. версія.)
Г. Назви, пов’язані з культом (сакральні). Це дуже обширна підгрупа, що становить ядро власних назв, що виникли в даний період. Такі назви здебільшого вказували на найменування равелінів чи бастіонів фортеці, від яких вони брали свій початок:
Улица Александровская. Назва об’єкта походить від назви бастіону Св. Олександра Нєвського фортеці Св. Єлизавети. Улица Михайловская. Назва бастіону Св. Архістратига Михаїла послужила виникненню однойменної вулиці. Улица Ивановская. Дана назва виникла на честь равеліну св. Іоанна. Так сформувалося кілька годонімічних комплексів, що являють собою узагальнену назву кількох паралельних вулиць, що брали свій початок від спільного пункту. Михайлівська та Архангельська вулиці утворили на лівому березі Інгулу годонімічний комплекс Св. Архістратига Архангела Михаїла. В отворі бастіону Святого Олександра Нєвського на протилежному березі річки Інгул знаходилася Олександрівська вулиця, паралельно їй — Невська, які, охоплюючи один із квартальних рядів єлисаветградського Подолу, утворювали годонімічний комплекс Св. князя Олександра Невського. (Шляховой, 59) Аналогічний мотив номінації мають вулиці Петровская, Алексеевская, Андреевская та деякі інші з існуючих. (Шляховой, 59)
Ґ. Назви на воєнну тематику представлені двома годонімами:
Улица Кавалерийская. Її назва походить від апелятиву ‘кавалерія’. Улица Карабинерная. Назва даного об’єкта походить від апелятиву ‘карабінер’, що пов’язаний зі словосполученням Карабінерний полк. (Авт. версія.) (Рябков, 45)
Дана група найменувань вулиць походить від антропонімів, тобто від власних імен людей. Це незначна група назв, що можна пояснити непопулярністю використання відантропонімного принципу номінації. До цієї групи належать наступні назви:
Улица Екатерининская. Об’єкт названо на честь російської імператриці Катерини II. Суворовский бульвар. Об’єкт найменовано на честь видатного російського полководця О. В. Суворова. (Рябков, 45) Улица Васильевская-Безпоповская. Перший компонент даної назви походить від власного імені Василий (рос.). (Рябков, 45)
Знову ж таки, не можна говорити про наявність словотвірних особливостей даної групи назв, оскільки тут відсутня мезонімізація.
Щодо структури даних назв, вони являють однокомпонентні утворення у вигляді субстантивованих прикметників: улица Екатерининская, улица Румянцевская, Суворовский бульвар. (Рябков, 45)
До цієї групи належать наступні назви:
Улица Московская-Перспективная. Назва об’єкта, точніше перший її компонент походить від топоніму Москва, що є столицею Росії, а на той час Російської імперії. На честь цього міста і названо цю вулицю. Улица Миргородская. Назва об’єкта походить від топоніму Миргород (місто в Полтавській області, колишньої Херсонської губернії).
За структурою ці назви являють собою двочленне та одночленне утворення. Вони є субстантивованими прикметниками.
Серед способів словотворення, за допомогою яких утворилися ці назви, виділяються:
1) суфіксальний. За допомогою нього утворена більша частина урбанонімів з продуктивним суфіксом -ськ- (рос. -ск-):
Вулиця Андріївська < Андрій;
улица Кавалерийская < кавалерия;
улица Петровская < Петр;
переулокПолицейский < полиция;
2) основоскладання:
улица Вержнедонская < верхний, донской;
улица Нижнедонская < нижний, донской;
3) лексико-семантичний (трансонімізація):
Площадь Петропавловская < церковь Петропавловская;
годонимический комплекс Св. Екатерины < бастион Св. Екатерины;
годонимический комплекс Св. князя Александра Невского < бастион Св.
князя Александра Невского;
годонимический комплекс Св. Лндрея Первозванного < бастион Св. Андрея
Первозванного.
За своєю структурою такі назви є багато компонентними.
До однокомпонентних назв належать: улица Невская, улица Архангельская, улица Румянцевская, бульвар Суворовский.
Складні назви представлені наступними урбанонімами: улица Крестовоздвиженская, улица Петропавловская.
До складних двокомпонентних належать: улица Малая-Мещанская, улица Большая-Мещанская (перший компонент слугує вказівкою на довжину вулиць і виконує смислорозрізнювальну функцію). До цієї ж групи належать наступні слова: улица Пиховская-Донская, улица Московская-Перспективная. Як правило, вони пишуться через дефіс. Існують навіть такі багатокомпонентні утворення, як назва годонімічного комплексу Святого Архістратига Архангела Михаїда (4 компоненти). (Шляховой, 60)
Складені назви з двома однорідними компонентами являють собою субстантивовані прикметники і мають власну відмінкову парадигму:
Н. в. улица Большая-Мещанская
Р. в. улицы Большой-Мещанской
Д. в. улице Больщой-Мещанской
3. в. улицы Большая-Мещанская
О. в. улицей Большой-Мещанской
М. в. на улице Больщой-Мещанской.
3. Стан урбанонімії
міста в період
з XIX століття до 1917 року XX століття.
Даний період є важливим у становленні назв об’єктів міста Кіровограда. Під час нього поповнюється урбанонімікон, з’являються нові мотиви номінації об’єктів. Усі групи назв значно розширюються в кількісному плані, а також деякі попередні назви змінюються новими. Тут з’являються нові структурні особливості, тому виникає потреба характеристики словотвірних особливостей урбанонімів.
3.1 Характеристика групи відіменних назв.
Розширений діапазон назв, що утворилися за відіменним принципом номінації варто класифікувати таким чином:
А. Найменування за якою-небудь однією, найбільш значимою ознакою чи об’єктом, що вирізняють даний годонім чи агоронім з ряду інших: вулиця Колодязьна — на ній знаходився водозбірний колодязь з питною водою. (Пашутін, 40.) Вулиця Садова — названа на честь садів, що прилягали до неї. (Шляховой, 59) Вулиця Болотна. „Вона утворилася вздовж низовинного берега Інгулу, внаслідок чого постійно потерпала від повеней. Через те й назву отримала напрочуд промовисту. Виникненню Болотної передусім посприяла близькість до Османського базару, звідки вона, власне, й починалася”. (Блюміна, 2) Улица Большая Перспективная. Очевидно, колишню назву даного об’єкта, а точніше її перший компонент, змінили іншим, який глибше відбиває семантику годоніму. Прикметник Большая (колишній Московская) вказує на довжину вулиці, що була найдовшою в Єлисаветграді. “Город отличается большим благоустройством. Он имеет широкие мощеные улицы, бульвары из тополей и белых акаций, хорошо оборудован водопроводом, освещением, а также трамвайным сообщением. Лучшая улица — Большая Перспективная.” [див. Тимофєєнко, 84; с. 125] Як зазначалося, прикметник перспективная (від “перспектива”) вказує на побудову вулиці у вигляді перспективи в напрямку фортеці Св. Єлизавети, що є значним архітектурним досягненням. (МЕ) Існувало багато назв на честь води: вулиця Прирічна, провулок Водостічний, провулок Водяний тощо. Площадь Крепостная — назва об’єкта походить від апелятиву ’крепость’. Даний об’єкт названо на честь фортеці Св. Єлизавети, що була розташована неподалік цієї площі. Подібне походження мають також назви інших вулиць та провулків: улица Спортивная, улица Богадельная, переулок Кирпичный, переулок Заводской, Площадь для народних увеселений и игр.
Б. Найменування об’єктів на честь видатних осіб, що закарбували себе в історії:
Улица Пашутинская. Дана назва має дуже цікаву і довгу історію, що завершилася лише в наші дні. Назва походить від автоніму Олександр Михайлович Пашутін, що належав колишньому голові міста Єлисаветграда. Блюміна Т. зазначає, що: „Стежина, що була прокладена від бастіону Св. Олександра Невського, започаткувала вулицю Невську. До революції вулиці перейменовували не часто — а от Невська у 1903 році первісну назву змінила. Міська дума ухвалила назвати її Пашутінською, вшанувавши таким чином заслуги міського голови, почесного громадянина Єлисаветграда О.М. Пашутіна”. (Блюміна, 3) Улица Потемкинская. Григорій Олександрович Потьомкін (1739-1791) — російський державний діяч, генерал-фельдмаршал, князь та фаворит Катерини II. На честь його і названо даний об’єкт.
В. Назви вулиць в залежності від розташування їх відносно інших значимих об’єктів (головної вулиці, річки, району):
Улица Вокзальная. Назва об’єкта походить від апелятиву “вокзал”. Тут знаходився міський залізничний вокзал, тому вулиця й має таку назву. (Рябков, 45) Улица Ингульская. Вона була розташована поблизу р. Інгул, тому й отримала таку назву: в її основі лежить гідронім Інгул. (Рябков, 45) Вулиця Чигиринська. „Залишилася ця назва ще від тієї дороги на Чигирин, якою чумаки возили свій товар на ярмарок. Тягнулась вона вздовж русла Інгулу, була зручною і помітною”, — пише у своїй статті Тамара Блюміна. (Блюміна, 4) Як бачимо, в основу назви покладено дромонім дорога на Чигирин.
Г. Назви за професійними ознаками перших поселенців Дана підгрупа нараховує невелику кількість назв, що, однак, вказує на розвиток ремесел у місті:
Переулок Заводской. Очевидно, об’єкт отримав свою назву завдяки розташуванню його поблизу заводу Ельворті. (Рябков, 45) Улица Кузнецкая. Назва об’єкта походить від апелятиву ’кузнец’. Очевидно, на цій вулиці проживали люди даної професії, оскільки в районі, де вона знаходилася, були кузні. (Рябков, 45)
Ґ. Назви, пов’язані з культом:
Улица Архангельская. Дана назва походить від поняття „архангел”, що вживається в християнській релігії і носить сакральний зміст. Архангелом вважається один із найвищих небесних чинів духовних істот, створених богом. (Шляховой, 59) Улица Церковная. Неподалік від цієї вулиці була розташована Знам’янська церква. Переулок Духовный. Очевидно, назва об’єкта походить від поняття „дух”, що стосується християнської релігії. Переулок Андреевский. Свою назву провулок отримав завдяки бастіону Св. Андрія Первозванного фортеці Св. Єлизавети.
Д. Назви вулиць, пов’язані з торгівлею і обміном. Це невелика група назв:
Площадь Сенная. На цій площі торгували сіном, тому вона має таку назву. Подібний характер носила назва площадь Конная. На ній велася торгівля та обмін кіньми. Загалом такі агороніми функціонували в кожному місті Північного Причорномор’я у зв’язку з подібним характером торговельних відносин та єдиним джерелом отримування назв. (Рябков, 45) У зв’язку з цим Тимофєєнко В.І. пише: „На окраинах населенных мест вдоль внешних дорог устраивались так называемые Сенные и Конные площади, где велась торговля скотом, сеном, дровами и т. д. Все это диктовалось в первую очередь санитарными соображениями”. [див. Тимофєенко 55; с. 206] Переулок Мясной. Назва об’єкта походить від апелятиву ’мясо’ (рос.). Очевидно, тут продавали м’ясо. (Рябков, 45) Ряд назв продовжують улица Купеческая, Скотопригонная площадь тощо. (Рябков, 45)
Е. Назви, дані вулицям завдяки тому, що на них були розташовані військові споруди:
Переулок Кирасирский. Назва об’єкта походить від апелятиву ‘кирасир’ (рос.) — вершник важкої кавалерії в російській армії XVII-XX ст.ст., що носили кіраси (лати). (Рябков, 45)
Даючи характеристику словотвірним особливостям цієї групи назв, слід наголосити на тому, що головним різновидом мезонімії, внаслідок якої утворилася та чи інша назва, є онімізація, при якій відбувається перехід загальної назви у власну назву:
Переулок Скалистый < скалистый (прикметник);
переулок Крутой < крутой (прикметник);
переулок Короткий < короткий (прикметник). (Рябков, 45)
Під час такого переходу загальна назва у вигляді прикметника субстантивується. Головним чином такі назви відображають форму ландшафту, на якому вони були розташовані або певні характеристики самого об’єкта:
Переулок Средний < средний;
переулок Песчаный < песчаный;
переулок Объездной < объездной;
бульвар Межевой< межевой. (Рябков, 45)
Також трапляються й випадки трансонімізації. Зокрема, це стосується назв із сакральною семантикою:
Улица Павловская < Петропавловская церковь; площадь Петропавловская < та ж назва; а також переулок Чечерский < чечерский, тобто знаходиться в районі Чечера, належить йому та деякі інші назви. (Рябков, 45)
Щодо структури назв даної групи, вони переважною більшістю являють собою однокомпонентні утворення, оскільки традиція називання об’єктів за допомогою кількох онімів зникла: улица Парковая, улица Глиняная, улица Криничеватая, переулок Балковский, переулок Театральный, Банная площадь. (Рябков, 45)
Очевидно, так сталося тому, що люди, які давали назви об’єктам, усвідомили необхідність і доцільність існування якнайкоротших форм онімів, зрозуміли практичність вживання однокомпонентних назв, що містять незначну кількість графем.
3.2. Характеристика груп відантропонімічних назв.
Це незначна група власних назв, зважаючи на те, що називання об’єктів на честь видатних людей у цей період було нетрадиційним. Це поодинокі випадки найменувань, внаслідок чого виникають так звані антропоурбаноніми:
Улица Воронцовская. Об’єкт отримав свою назву від прізвища віце-губернатора міста Одеси, графа Воронцова. Переулок Ананьевский. Назва об’єкта походить від чоловічого імені Ананий (рос.) Переулок Акимовский. Назва об’єкта походить від чоловічого імені Аким (рос.). Улица Никаноровская. Даний об’єкт отримав свою назву від чоловічого імені Никанор (рос.). (Рябков, 45)
Переходячи до аналізу словотвірних особливостей цієї групи назв, можна сказати, що вони майже відсутні. Згідно лексико-семантичного способу словотвору, тут наявний лише один випадок трансонімізації, яка є єдиним різновидом творення подібних назв:
Улица Остенъ-Сакена Д.Е. < Остенъ-Сакенъ Д.Е. (Рябков, 45)
Інші назви утворені суфіксальним способом словотвору:
Переулок Ананьевский < Ананий;
переулок Акимовский < Аким;
улица Никаноровская < Никанор.
У випадку з трансонімізацією згадана назва являє собою родовий тип утворення власних назв, оскільки завжди виступає у родовому відмінку однини. Змінюється лише слово-вказівка:
Н.в. улица Остенъ-Сакена
Р.в. улицу Остенъ-Сакена
З.в. улица Остенъ-Сакена
О.в. улицей Остенъ-Сакена
М.в. на улице Остенъ-Сакена
У структурному плані всі дані назви є однокомпонентними.
3.3. Характеристика групи відтопонімічних назв
До цієї групи належать наступні топоурбаноніми:
Улица Киевская, улица Полтавская, улица Харьковская, улица Херсонская, переулок Одесский та інші назви, які утворилися з метою меморіалізації назв українських міст, що колись входили до складу Російської імперії (відповідно: Київ, Полтава, Харків, Херсон). За аналогічним принципом утворилися переулок Знаменский, переулок Ровенский, улица Клинцовская, улица Александрийская, улица Бобринецкая, улица Аджамская. Останні назви були покликані увічнити назви сіл та міст Херсонської губернії (відповідно: села Клинці та Аджамку, міста Бобринець та Олександрію). Існували навіть такі назви об’єктів, як улица Пражская та улица Крымская. семантику яких не варто пояснювати в роботі. (Рябков, 45)
Всі вище згадані назви утворені суфіксальним способом словотвору і є субстантивованими прикметниками:
улица Киевская < Киев; улица Бобринецкая < Бобринец; улица Крымская < Крым; улица Александрийская < Александрия.
Усі дані назви є одночленними утвореннями, що першопочатково стоять у Н. в. однини і мають таку ж саму відмінкову парадигму, як і прикметник:
Н. в. улица Аджамская
Р. в. улицы Аджамской
Д. в. улице Аджамской
3. в. улицы Аджамской
О. в. улицей Аджамской
М. в. на улице Аджамской
3.4. Характеристика групи відетнонімних назв
Назви, що походять від етнонімів, становлять зовсім незначну кількість онімів:
Улица Украинская, назва якої вказує на етнічну належність нації, на честь якої найменовано об’єкт та переулок Арнаутский. Очевидно, по цьому провулку проживали арнаути (колишня назва албанців-переселенців), або на честь них названо об’єкт. Мабуть, до цієї групи варто також занести назву провулка Давидовського, яка непрямо вказує на той факт, що тут проживали євреї, або на честь них названо об’єкт, назва якого походить від антропоніму Давид (єврейське чоловіче ім’я). (Рябков, 45)
Ці назви утворилися суфіксальним способом словотвору: улица Украинская < Украйна; переулок Арнаутский < арнаут; переулок Давидовский < Давид. Структурні особливості таких назв подібні до назв попередньої групи.
4. Стан урбанонімікону міста в період з 1917 року до 1990 року
Перед тим, як аналізувати групи урбанонімів цього періоду, необхідно зазначити, що протягом нього утворилася найбільша кількість назв порівняно з іншими періодами розвитку урбанонімії. Це час, коли вона найбільш інтенсивно розвивалася: утворювалися нові власні назви з новими мотивами номінації, несамовито відбувалися процеси перейменувань об’єктів на назви з ідеологічною семантикою, а попередні оригінальні назви попросту знищувалися. Блюміна Т. пише, що у той час існувало “несамовите бажання до перейменувань, яке охопило комуністів” [див. Блюміна, 2000; с. 4]. Це так званий радянський період в історії розвитку міста, що дає можливість провести чітку межу між дореволюційним періодом (з одного боку) та пострадянським (з іншого боку). Як попередній період, він представлений наступними групами за принципами номінації:
1. Відіменний шар власних назв;
2. Відантропонімний шар власних назв;
3. Відтопонімічний шар власних назв;
4. Відетнонімний шар власних назв.
4.1. Характеристика відіменного шару власних назв
Це надзвичайно велика група назв, які можна розподілити наступним чином:
А. Найменування за якою-небудь однією, найбільш значимою ознакою чи об’єктом, які виділяють ту чи іншу вулицю чи площу з ряду інших:
вулиця Аерофлотська. Назва походить від апелятиву ‘аерофлот’. У цьому районі міста знаходиться аеропорт. Можливо, саме тому об’єкт має таку назву. Вулиця Мотокросна. Назва об’єкта походить від поняття ‘мотокрос’. В районі міста, в якому знаходиться ця вулиця, є місце для мотоперегонів. Провулок Окружний. Він розташований на місцевості у вигляді півкола. Вулиця Лісопаркова. Цей об’єкт отримав свою назву завдяки його розташуванню поблизу соснового парку. (МУМАЕЗВ)
Б. Найменування вулиць на честь видатних історичних подій, організацій, на честь передових радянських людей складають наступну підгрупу цього шару лексики:
вулиця Партизанська свою назву отримала на честь підпільних загонів партизан у воєнні роки. Вулиця Олімпійська. Об’єкт отримав свою назву на честь спортивних Олімпійських ігор. Провулок Молодогвардійський носить ім’я підпільної організації “Молода гвардія”, яка діяла у м. Краснодоні і навколишніх селах під час німецько-фашистської окупації (1942-1943 рр.); до неї входили молоді комсомольці. Провулок Чапаївський носить прізвище героя громадянської війни, радянського військового діяча та члена Компартії Чапаева В. І. Своєрідну підгрупу складають годоніми на честь червоного кольору як символу колишнього Радянського Союзу. Це вулиці Краснопресненська, Червоноармійська, Червоногвардійська. Червонофлотська, Червоногірська, Червонозорівська, провулок Червоний. (МУМАЕЗВ) Для кіровоградських вулиць даного періоду характерна мілітарна спрямованість найменувань: вулиця Солдатська, вулиця Авіаційна, вулиця Батарейна, провулок Грозний, провулок Артилерійський тощо. (МУМАЕЗВ)
В. Назви вулиць в залежності від їх розташування відносно інших значимих об’єктів (головної вулиці, річки, району):
Вулиця Набережна. Вона знаходиться над берегом річки Інгул, тому й має таку назву. Вона є традиційною для всіх міст колишнього Радянського Союзу, у яких будують подібні об’єкти. Дещо розширену семантику мають назви вулиць Інгульська Набережна та Біанська Набережна. Вони утворені з метою конкретизації вказівки на знаходження об’єкта. Подібними до зазначених виступають такі назви: Берегова (об’єкт знаходиться поблизу р. Інгул), провулок Прирічний, провулок Річковий і подібні. Провулок Степовий. Очевидно, об’єкт отримав свою назву завдяки тому, що він розташований неподалік від степу. Вулиця Балашівська. Вона отримала свою назву завдяки її знаходженню у районі Балашівка. Подібними виступають наступні назви: провулок Катранівський, провулок Центральний, вулиця Лелеківська. провулок Масляниковський, вулиця Ново-Слобідська та вулиця Обознівська, що мають прозору семантику. (МУМАЕЗВ)
Г. Назви за професійними ознаками. Це дуже великий шар власних назв, але в переважній більшості вони носять дуже абстрактний характер, безвідносно до соціальних ознак жителів даних вулиць:
Провулок Рибальський, провулок Рибачий (за родом занять), вулиця Шахтарська, вулиця Інженерна і подібні. (МУМАЕЗВ)
Ґ. Назви, дані вулицям завдяки розташованим на них військовим спорудам або подібні абстрактні назви.
Вулиця Військова в свій час дістала назву на честь видатного сталінського сподвижника, наступника Кірова. Провулок Армійський наслідує мілітарну семантику, характерну для багатьох назв даного періоду. Назва об’єкта походить від апелятиву ’армія’. Провулок Гаубичний. Назва цього об’єкта походить від апелятиву ’гаубиця’ (військовий термін). До цієї ж групи належить вулиця Козацька, що походить від апелятиву ’козак’. (МУМАЕЗВ)
Д. Особливе місце посідають і назви вулиць з числовими елементами: провулки Лелеківський 1-ий та 2-ий; провулки Луговий 1-ий та 2-ий; провулки Маріупольський 1-ий — 6-ий: провулки Новгородський 1-ий та 2-ий, вулиці Поперечна 1-ша та 2-га; вулиці Залізнична 1-ша та 2-га; провулки Госпітальний 1-ий, 2-ий та 3-ій; провулок Бережанський 1-ий та Братиславський 2-ий. (МУМАЕЗВ) Як бачимо, нумеративи служать для виділення годонімів з числа однорідних. Подібне явище можна зустріти не лише на прикладі власних назв вулиць.
Звертаючись до словотвірних особливостей відіменних назв даного періоду треба виділити чотири способи творення власних назв:
1. Суфіксальний спосіб. За допомогою нього утворилася значна кількість імен, зокрема:
Вулиця Амурська < ріка Амур;
провулок Березовський < береза;
вулиця Бережанська < Бережинка;
провулок Відбійний < відбій;
провулок Західний < захід.
З наведених прикладів словотвірних моделей можна зробити висновок про те, що продуктивними суфіксами виступають -ськ- та -н-.
2. Префіксально-суфіксальний спосіб. За допомогою даного способу творяться такі назви:
Вулиця Зарічна < річка;
вулиця Приміська < місто;
провулок Прорізний < різати;
провулок Об’їзний < їзда;
провулок Приморський < море;
тупик Прогонний < гнати.
Знову ж таки, продуктивними виявилися суфікси -ськ-, -н-, а також префікси про-, за-, при-; об- (почасти).
3. Складання двох основ:
вулиця Ново-Слобідська < новий, слобода;
вулиця Зеленогорська < зелений, гора (з афіксацією);
вулиця Далекосхідна < Далекий Схід;
вулиця Червоногвардійська < Червона гвардія;
вулиця Світлогорська < світла гора;
вулиця Червоноармійська < Червона Армія.
Велика кількість назв являють собою словосполучення, що вживаються для позначення визначних дат і святкових днів. Наприклад:
провулок 1-го Січня (на честь свята Нового року); вулиця 40-а років України, вулиця Жовтневої революції, вулиця 50-ти років Жовтня (назви з хронологічною семантикою) тощо. Такі утворення вступають у відношення синтаксичного рівня. Вони є результатом лексико-семантичного способу словотвору і представляють словотвірний тип — трансонімізацію. Загалом, такі назви можна розподілити на кілька підгруп, згідно з їх походженням:
1) назви різноманітних свят, що лягли в основу урбаноніма: вулиця 8-го Березня (Міжнародний Жіночій День), провулок 1-го Січня (на честь свята Нового року);
2) назви з ідеологічною семантикою:
вулиця 1-ої П’ятирічки, вулиця 3-ої П’ятирічки;
3) меморіальні дати типу: провулок 40-а років України, вулиця 50-и років Радянської Армії, вулиця 40-а років Радянської Армії, що до певної міри не є раціональними. Також вулиця 40-років Жовтня, площадь Ленинского комсомола, вулиця Паризької Комуни, вулиця 20-и років міліції тощо. Як пише Босько В.: “Лише недавно місто позбулось назв на честь Данова та Вишинського. А чого варті вулиці, які увінчують Першу, Другу і Третю П’ятирічки? 40-у, 50-у та 60-у річниці Жовтня? 40 та 50 років Радянської Армії (...) і т.п.? А як вам подобаються (...) вулиці (...) Жовтневої революції? (...) А що означає назва „40 років України”, достеменно, очевидно, ніхто не скаже (незалежній Україні ще й десяти нема), як і про походження таких назв провулків, як Третього вересня чи Першого січня.” (Босько, 5)
4) А також слід врахувати назви:
Вулиця 9-го Січня. Назва об’єкта походить від словосполучення комеморіального характеру, — 9 січня 1905 року — це „кривава неділя”, розстріл повстанців біля Зимового палацу в Росії. Вулиця 40-а років Перемоги. — Також комеморіальний зміст назви.
Аналізуючи структуру цієї групи назв, необхідно зазначити, що переважна більшість годонімів та агоронімів — одночленні утворення:
провулок Солдатський, вулиця Партизанська, вулиця Десантників, вулиця Комсомольська, провулок Козацький, вулиця Володимирська. (МУМАЕЗВ) Значну частину назв становлять багаточленні утворення слів: вулиця Паризької Комуни; вулиця Лінія 10-а (2); вулиця 50-и років Радянської Армії (4); вулиця 40-а років Перемоги (3); вулиця 50-и років Жовтня (3). (МУМАЕЗВ)
У своїй більшості це 2-3-членні утворення, що у своїй структурі містять нумеративи від 1-го до 50-и. Вони вказують на порядковий номер об’єкта у системі назв вулиць або на хронологічні рамки.
4.2. Характеристика відантропонімного шару власних назв
Це один з найбільших шарів власних назв урбанонімії Кіровограда, що сформувався, переважним чином, у цей період (з 1917 до 1990 року). Розглядуваний шар нараховує 318 одиниць, що носили за свого часу потужний ідеологічний вплив — лише 73 антропоурбаноніми належать колишнім державним діячам: Радянського Союзу, видатним радянським митцям та історичним особам, основоположникам марксизму-ленінізму (окрема підгрупа).
Всі дані назви носять комеморіальний характер.
А. Назви на честь основоположників марксизму-ленінізму:
Вулиця Леніна — головна вулиця міста названа на честь псевдоніма вождя революції і комуністичного руху початку XX століття В. І. Ульянова-Леніна. Вулиця Карла Маркса — колишня вулиця Велика Перспективна. Вулиця та провулок Енгельса. Вулиця Карла Лібкнехта.
Б. Назви на честь видатних партійних діячів та державних діячів колишньої Радянської держави;
Вулиця Калініна, вулиця Кірова, площа Кірова, вулиця Красіна, улица Крупской, вулиця Кузнєцова, вулиця Куйбишева, вулиця Луначарського. вулиця Медвєдєва, улита Жданова, улица Зиновьева, улица Дзержинского тощо (МУМАЕЗВ), (МЕ).
Майже всі назви подібного типу існують і донині. Всі вони носять відпрізвищні основи. Босько В. зазначає: „І дотепер маємо вулиці Артема, Будьонного, Володарського, Воровського, Дзержинського, Калініна, Кірова, Красіна, Куйбишева, Луначарського, Орджонікідзе, Павлика Морозова, Свердлова, Фрунзе, Урицького і etc, натхненних сталінською епохою”. (Босько, 5) Велика кількість історичних урбанонімів, напевно, повинна залишити слід у свідомості мешканців міста і увійти в історію, але лише частково, оскільки назви міста повинні відповідати його сучасному розвиткові та життю у пострадянський період.
В. Значну частину лексики, зібраної протягом роботи, утворено від прізвищ видатних діячів світового революційного руху:
Вулиця Димитрова, улица Розы Люксембург, улица Клары Цеткин та ін. (МЕ)
Г. Назви на честь героїв громадянської війни та Великої Вітчизняної війни:
Вулиця Щорса, вулиця Котовського, вулиця Гастелло, льотчика, вулиця Фурманова, у тому числі й уродженців Кіровограда: вулиця Галушкіна, вулиця маршала Конєва. Необхідно, щоб такі назви ніколи не зникали й перейменовувалися іншими в процесі розвитку урбанонімії будь-якого міста, оскільки місцеві жителі повинні знати свою історію. Пор.: улица Щорса, улица Котовского, улица Гастелло, улица Кошового, улица Акима, улица Чигиринская, улица Ольшанского, улица Лягина. (Тригуб, 56. Принципы наименования улиц г. Николаева) Традиційно такі назви дають об’єктам кожного населеного пункту, вшановують пам’ять цих людей меморіальними дошками.
Ґ. Назви вулиць на честь діячів світового мистецтва і науки. Переважна більшість таких назв відбиває культуру російського народу:
вулиця Чайковського. Назва об’єкта походить від антропоніму, що належить відомому російському композитору П. І. Чайковському. Вулиця Мічуріна. Назва цього об’єкта походить від прізвища І. В. Мічуріна, що належало російському радянському вченому в галузі генетики й селекції. (УРЕС) Вулиця Можайського. О. Ф. Можайський — російський винахідник. На честь його і названо вулицю. (УРЕС) Вулиця Павлова, вулиця Пирогова, вулиці Мініна і Пожарського, провулок Долгорукого, провулок Д. Донського та багато інших продовжують ряд даної тематики.
До діячів західної науки і культури, імена яких лягли в основу кіровоградських урбанонімів, належать:
улиця Дарвіна. — Чарлз Роберт Дарвін — великий англійський природодослідник. (УРЕС) Вулиця Адама Міцкевича. Назва об’єкта походить від антропоніма Адам Міцкевич, що належав великому польському поетові. Вулиця Пальміро Тольятті. Назва об’єкта походить від антропоніма П. Тольятгі, Togliatti, псевдонім — Ерколі, що належав діячу італійського і міжнародного комуністичного і робітничого руху. Вулиця Сакко і Ванцетті. Назва об’єкта походить від імен безпідставно звинувачених у вбивстві і пограбуванні робітників-революціонерів Н. Сакко і Б. Ванцетті 1920 року. Судова розправа амер. „правосуддя” носить назву „Процес Сакко-Ванцетті”. (УРЕС), (МУМАЕЗВ)
Треба сказати, що урбанонімікон міста Кіровограда увіковічнив прізвища усіх відомих російських поетів, письменників та переважну більшість художників. Такі імена, як О. С. Пушкін, М. Ю. Лєрмонтов, І. К. Айвазовський відображені на характері складу назв не тільки Кіровограда, а й усіх населених пунктів колишнього Радянського Союзу; причому подібні оніми досить часто одночасно співіснують з різними номенклатурними словами:
Вулиця Гоголя. — Провулок Гоголя.
Вулиця Глінки. — Провулок Глінки.
Вулиця Герцена. — Провулок Герцена.
Вулиця Васнєцова. — Провулок Васнєцова.
Вулиця М. С. Салтикова-Щедріна. — Провулок з одноіменною назвою.
Вулиця Г. І. Петровського (держ. і парт, діяча СРСР) — Провулок
Петровського. — Проїзд Петровського. — Тупик Петровського. (УРЕС),
(МУМАЕЗВ)
Значно менше трансонімізовано імен, що належать діячам вітчизняної культури та мистецтва. Їх зустрічається не так багато, як російських імен. Очевидно, це пояснюється прагненням зрусифікувати місцеве населення у радянський період.
Вулиця Шевченка (колишня Петровська); вулиця Микитенка; вулиця Макаренка; вулиця Лисенка; вулиця Івана Мазепи; на честь корифеїв українського театру, засновників трупи у Єлисаветграді: вулиця Кропивницького, вулиця Старицького, вулиця Заньковецької М., вулиця Тобілевича І.; вулиця художника Івана Іжакевича; вулиця І. Грушевського; провулок Гулака-Артемевського. Хоча й незначна кількість, але все ж наявна таких урбанонімів, що являють собою похідні моделі від прізвищ великих кіровоградців:
Вулиця О. Осьмьоркіна. — Кіровоградський художник-живописець, професор; вулиця Нейгауза, — російський радянський піаніст й педагог, що народився і проживав у м. Кіровограді (МУМАЕЗВ). Цікавим є й те, що теперішню вулицю Луначірського місцева влада збирається перейменувати на ще невідому назву: 1) на честь кіровоградського поета Валерія Гончаренка; 2) на честь В’ячеслава Чорновола. Дану вулицю загалом слід вважати однією з тих, що найбільше страждає від перейменувань. У розмовному мовленні зустрічається також і їнша назва цієї вулиці (переносне значення, побудоване на метафорі), — вулиця “Народного слова”, що її іменують люди саме в такий спосіб у зв’язку з розташуванням на ній редакції місцевої газети “народне слово”. “Голос ця єлисаветградська вулиця дійсно, як ніяка інша в місті, мала настільки потужний (мається на увазі зв’язок колишньої назви вулиць з висловом “на всю Іванівську”), що до нього прислухалися не лише на Єлисаветградщині, а й далеко за її межами. Воно й не дивно, адже саме на ній народжувалася місцева преса. Таким чином Іванівська (з 1926 року Луначарського) — це передовсім „газетна вулиця”. А найголовніше звичайно те, що на ній впродовж десяти років живе наша газета „Народне слово”, — пише так про цю вулицю В. Босько, наголошуючи на тому, що вулиця Луначарського як об’єкт центру міста надзвичайно піддатлива до перейменувань. (Босько, 6) Назва сучасної вулиці Пашутіна також зазнала багатьох перейменувань, її походження пояснюється присвоєнням об’єкту прізвища колишнього голови О. М. Пашутіна. (МУМАЕЗВ)
Також необхідно сконцентрувати увагу на тому, що у цей період майже не розвивається власне український антропоурбанонімікон. Радянські назви значно переважають над власне національними. Головний масив українського урбанонімікону представлений наступними іменами:
Вулиця Івана Богуна (український полководець та полковник), вулиця Петра Дорошенка (український гетьман Правобережної України), вулиця Івана Мазепи (український гетьман), а також вулиця Марка Черемшини, вулиця Марка Вовчка, вулиця Д. Яворницького, вулиця В. Сухомлинського, вулиця Ю. Яновського, вулиця Григорія Сковороди, вулиця Лесі Українки, вулиця Ольги Кобилянської вулиця та провулок Івана Франка, провулок Котляревського та провулок Коцюбинського, які несуть в собі рідний національний промінь, є елітою нашого народу.
Ще одну назву, яка завершує ряд українських антропоурбанонімів, так трактує В. Ноженко: „Нижня Пермська — одна з перших вулиць нашого міста, заснована в 50-х роках XVIII століття, її назва пов’язана з перебуванням Пермського Карабінерного полку, який захищав будівництво фортеці з 1754 року. Вулиця була перейменована на вул. Фісановича у 1965 р. Фісанович Ізраїль Ілліч — Герой Радянського Союзу, капітан 2-го рангу, командир гвардійського Червонопрапорного підводного човна М-172 40-го дивізіону V Північного флоту. Народився 1914 р. в м. Єлисаветграді в сім’ї службовця у будинку, розташованому на вул. Н. Пермський. Також був прекрасним поетом. Ім’я нашого земляка в 1950 р. навічно занесено до списків екіпажу одного з підводних човнів Північного флоту. В містах Харкові, Кіровограді та Полярному його ім’ям названі вулиці.” (Ноженко, 37)
Словотвірні особливості антропоурбанонімів.
Як група слів-власних назв, утворених від власних імен людей, вона характеризується єдиним способом словотвору, — лексико-семантичним. Оскільки ми маємо справу лише з власними іменами, то передусім варто вказати на те, що трансонімізація є єдиним можливим різновидом творення подібних назв. Майже всі вони являють собою іменники або субстантивовані прикметники. Це є звичайні власні імена видатних людей, що слугують для появи урбаноніма, їх псевдоніми чи справжні прізвища:
1) повна антропомодель:
вулиця Гната Юри (від імені видатного укр. актора і режисера Г. П. Юри); вулиця Петра Дорошенка (від імені великого укр. гетьмана); вулиця Карла Лібкнехта. „Початок її біографії, як і переважної більшості центральних вулиць міста, припадає на кінець минулого століття. (...) До великої Жовтневої революції вулиця називалася Преображенською і закінчувалася на перетині з Костопальнею (нині Олександрійська), за один квартал до Біанки. На цьому проміжку вона майже паралельна Інгулу. Продовженням вулиці тоді був провулок Салганний, який тягнувся до вказаної річечки. У наш час вулиця змінила своє обличчя. (...) Колишній Салганний провулок став її частиною, вулиця перетнула Біанку. Звідси, описавши плавну дугу, вона здіймається круто вгору, де й закінчується на перехресті з вулицями Родимцева та Трудовою. Ім’я видатного діяча нім. та міжнародного революц. руху, одного із засновників „Союзу Спартака” і Комуністичної партії Німеччини Карла Лібкнехта вулиці присвоєно 25 серпня 1926 року”, — пише у своїй праці Ю. Дніпровський. (Дніпровський, 10);
2) назви з ініціалами (відпрізвищні):
вулиця Ястребова В. (від імені видатного українського етнографа та археолога);
вулиця Врубеля О. (від автоніма О. Врубель, що належав великому російському художникові);
вулиця Салтикова-Щедріна М.Є. (від прізвища відомого російського письменника);
вулиця Григоровича В. (назва об’єкта належить В.І. Григоровичу — рос. мистецтвознавцеві). Як правило, ініціали біля прізвища конкретизують зміст власника (напр. вулиця Достоєвського А., архітектора), але часто вони виникають спонтанно. До відпрізвищнних урбанонімів також належать назви з пояснюючим словом ( вказує на професію, мистецький хист, соціальний статус власника тощо):
Вулиця Достоєвського А., архітектора (утворилася від антропоніма А. Достоєвський, що належав українському архітекторові);
вулиця Корольова, академіка (утворилася від антропоніма Є.П. Корольов, що належав відомому радянському вченому в галузі ракетно-космічної техніки). По цій вулиці розташовані Державна льотна академія України (УРЕС), (МУМАЕЗВ);
комплекс годонимический Невского Александра, Святого, князя (належав до фортеці Св. Єлисавети);
4) неповні назви, утворені від літературних псевдонімів видатних митців: Вулиця Гайдара (назва об’єкта утворилася від псевдоніма А.П. Гайдар, що належав рос. рад. письменникові А.П. Голікову);
Вулиця Горького (назва об’єкта утворилася від псевдоніма М. Горький, що належав великому рос. письменникові Пєшкову Олексію Максимовичу);
5) неповні назви, утворені від прізвищ видатних людей:
Улица Компанийца (назва утворилася від антропоніма І.І. Компанієць, що належав видатному укр. рад. історику, який народився у колишньому м. Єлисаветграді) (УРЕС), (МЕ);
площа Кірова (назва утворилася від антропоніма С. М. Кіров (Костриков), діяча Компартії колишнього СРСР). (МУМАЕЗВ);
вулиця Гоголя (назва утворилася від антропоніма М. В. Гоголь, що належав видатному рос. письменникові). (МУМАЕЗВ).
Структурні особливості назв.
Основна частина аналізованих урбанонімів є однокомпонентними утвореннями (провулок Короленка, провулок Крилова, вулиця Кропоткіна) ґенітивного типу. Значна кількість лексики являє собою різнокомпонентні структурні типи (вулиця Яна Томпа, вулиця Петра Похаржевського; вулиця Івана Богуна, провулок В. Ястребова). Наявне також утворення, що є словосполученням: вулиця Сакко і Ванцетті.
Загалом всі назви являють стандартизовану форму урбанонімів, прийняту у всіх інших містах України. Тенденція до скорочення слів у потоці мовлення призводить до утворення якнайкоротших однокомпонентних назв: вулиця Чернишова; провулок Шишкіна; провулок Коцюбинського: вулиця Чекова; площа Кірова; вулиця Шевченка.
4.3. Характеристика відантропонімного шару онімів.
Дану групу назв складає 481 одиниця. Це, головним чином, назви, утворені від 1) назв міст колишнього Радянського Союзу:
вулиця Омська < м. Омськ;
провулок Мурманський < м. Мурманськ;
тупик Мінський < м. Мінськ;
тупик Курський < м. Курськ.
2) від назв українських міст:
вулиця Маріупольська < м. Маріуполь;
вулиця Львівська < м. Львів;
вулиця Криворізька < м. Кривий Ріг;
вулиця Кременчуцька < м. Кременчук.
3) від назв мікрорайонів міста, ближніх сіл та селищ:
вулиця Лелеківська (об’єкт знаходиться у Лелеківці);
провулок Компаніївський;
вулиця Озерна Балка (на честь району, в якому вона знаходиться);
провулок Катранівський (на честь Катранівки);
провулок Банківський (знаходиться на Великій Балці). (МУМАЕЗВ)
Словотвірні особливості, характерні для даного різновиду назв:
1) Суфіксальний спосіб словотвору:
провулок Карпатський < Карпати;
вулиця Казанська < Казань;
провулок Ізмаїльський < Ізмаїл;
провулок Знам’янський < Знам’янка;
вулиця Воронезька < Воронеж;
улица Уфимская < Уфа. (МУМАЕЗВ)
Як бачимо з наведених прикладів словотворення, тут утворюється новий урбанонім за типом прикметника із суфіксом -ськ- (за однією словотвірною моделлю). Такі назви являють собою субстантивовані прикметники, що вживаються лише в однині і змінюють флексію подібно до прикметника;
2) Лексико-семантичний спосіб словотворення.
За допомогою цього способу творяться урбаноніми типу:
вулиця Солодка Балка < Солодка Балка;
вулиця Озерна Балка < Озерна Балка;
3) особливі утворення становлять топоурбаноніми з нумеративом, який виконує розрізнювальну функцію, дає змогу дотримуватися порядку при лічбі:
провулок Новгородський — провулок Новгородський 2-ий; провулок Лелеківський — провулок Лелеківський 1-ий — провулок Лелеківський 2-ий — провулок Лелеківський 3-ий.
Такі назви утворюються за допомогою трансонімізації з додаванням нумеративу.
Структурно дані назви представлені однокомпонентними утвореннями:
вулиця Алтайська; провулок Аджамський; провулок Абаканський; вулиця Балашівська.
Але іноді зустрічаємо назви, що носять характер словосполучень:
вулиця Кавказька Площа: вулиця Озерна Балка; провулок 1-ий Бережинський.
Іноді також трапляються назви, що утворені від онімів, які позначають великі за площею реалії:
вулиця Уральська; вулиця Алтайська; вулиця Білоруська; вулиця Кавказька Площа; вулиця Башкирська.
Це говорить про необмеженість у виборі матеріалу під час творення назв.
4.4. Відетнонімний шар онімів.
Цей різновид урбанонімної лексики представлений лише двома одиницями; це пояснюється досить рідкісним вживанням етноурбанонімів. Можливо, на сучасному етапі розвитку міської лексики подібний тематичний блок поповниться новими утвореннями, але за часів існування тоталітаризму їх нараховувалося лише п’ять. Отже,
Українська вулиця (і провулок). Назва об’єкта походить від відприкметникового апелятиву ’український’.
Вулиця Білоруська. Назва цього об’єкта походить від прикметника білоруський, що, очевидно, вказував на братній слов’янський народ за радянської доби. Обидва урбаноніма (годоніма) походять від відапелятивних прикметників, і вони є субстантивованими іменниками називного типу, singularia tantum. Мають однокомпонентну структуру і відмінюються за типом прикметників:
Н. в. вулиця Білоруська
Р. в. вулицю Білоруську
Д. в. вулиці Білоруській
3. в. вулиця Білоруська
О. в. вулицею Білоруською
М. в. на вулиці Білоруській.
5. Новітні урбаноніми міста (1990-ті роки) та їх характеристика.
Перш ніж давати характеристику даному шарові онімів, що виникли і продовжують виникати на сучасному етапі розвитку міста, слід вказати на те, що вони мають дещо іншу семантику порівняно з онімами попередніх епох. Аналізуючи дані назви і абстрагуючись від лексики, що вже виникла, можна дійти висновку, що ці слова є дещо нейтральними. Вони переважно не торкаються за своїм змістом політичного та суспільного життя країни, а відбивають імена національних героїв, що закарбували свої імена в історії країни, а також другорядні особливості. Це дуже незначна кількість одиниць.
5.1. Характеристика відіменного шару онімів.
До цієї групи належить сім назв з різною семантикою: А. Найменування за якою-небудь однією вагомою ознакою об’єкту, які виділяють дану вулицю з ряду інших:
Провулок Малий. Назва об’єкта походить від його довжини. (МУМАЕЗВ)
Провулок Новий. Назва об’єкта походить від відприкметникового апелятива (новий). Можливо, його семантика вказує на час виникнення об’єкта.
Групу урбанонімів з нумеративами становлять:
Провулки 1-ий — 6-ий Маріупольські. Маріуполь — місто в Донецький області. На честь нього і названо провулок. Нумеративи вказують на послідовність виникнення об’єктів та виконують розрізнювальну функцію. (МУМАЕЗВ)
Провулки 1-ий — 2-ий Лугові. Назви походять від відприкметникового апелятиву ‘луговий’ і носять відносний зміст. Схожий зміст носять провулок 2-ий Шкільний та 2-ий Артилерійський. (МУМАЕЗВ)
Б. Найменування вулиць на честь видатних історичних подій, організацій, осіб:
Вулиця Героїв Сталінграда. Вулиця названа на честь захисників Вітчизни під час Великої Вітчизняної війни.
В. Назви вулиць у залежності розташування їх відносно інших значимих об’єктів:
Тупик Стадіонний. Він знаходиться поблизу стадіону. Провулок Малий. Він є коротким за своєю протяжністю по відношенню до інших об’єктів. (МУМАЕЗВ) Всі дані назви утворилися за наступними словотворчими способами:
1. Лексико-семантичний; за допомогою онімізації: вулиця Героїв Сталінграда (назва утворилася від словосполучення);
2. Суфіксальний:
вулиця Горіхова < горіх;
вулиця Каштанова < каштан;
вулиця Березова < береза.
Отже, продуктивним виступає суфікс -ов-;
3. Складання двох основ:
провулок Новоселівський < нове село.
4. А також суфіксальний спосіб з додаванням нумеративу:
провулок Артилерійський 2-ий < артилерія + 2-ий;
провулок Шкільний 2-ий < школа + 2-ий.
Ці структури є одно- та двокомпонентними:
1. Тупик Новий; провулок Малий; вулиця Горіхова; провулок Маркшейдерський.
2. Провулок Новоселівський; вулиця Г. Сталінграда; а також назви з нумеративами: провулок 1-ий Луговий; провулок 1-ий Маріупольський; провулок 2-ий Артилерійський.
Всі дані назви є субстантивованими прикметниками, почасти з нумеративом, або іменниками (вулиця Березова, провулок 1-ий Луговий, вулиця Героїв Сталінграда).
5.2. Характеристика групи відантропонімних урбанонімів
Всі ці назви є комеморіальними:
Назви вулиць, утворені на честь великих українських поетів:
Вулиця Євгена Маланюка. Митець (народився й певний час) жив у Кіровограді. Вулиця Василя Стуса. Об’єкт названо на честь видатного поета-шістдесятника. Вулиця Олени Журливої. Назва об’єкта походить від антропоніму, що належав видатній кіровоградській поетесі Олені Журливій. Проспект Винниченка. Назва походить від антропоніма, що належав великому українському письменнику, драматургу і державному діячеві Володимиру Винниченку. Зафіксовано й інші назви. (МУМАЕЗВ)
Найменування на честь видатних українських гетьманів, отаманів та народних повстанців, що боролися за правду і відстоювали свободу власного народу:
Вулиця Богдана Хмельницького, площа Богдана Хмельницького. Назва об’єктів утворилася від антропоніма, що належав гетьману Запорізької Січі Богданові Хмельницькому; вулиця Петра Калнишевського на честь останнього укр. гетьмана; вулиця Івана Сірка, вулиця Петра Сулими.
Проаналізовані назви можна погрупувати за наступними словотворчими способами:
1. Лексико-семантичний. За ним утворилися вулиця Петра Сулими < Петро Сулима, вулиця Петра Калнишевського < гетьман Петро Калнишевський, площа Богдана Хмельницького < гетьман Богдан Хмельницький та решта назв. Вони поділяються за структурою на 1) однокомпонентні: проспект Винниченка та 2) двокомпонентні: вулиця Василя Стуса, вулиця Петра Чубинського. Всі вони представляють генітивний тип відантропонімних урбанонімів змішаного типу: прізвище + власне ім’я (субстантивований прикметник та іменник) як вулиця Калнишевського Петра або відпрізвищне утворення: вулиця Пашутіна.
5.3. Характеристика групи топоурбанонімів.
До неї належать п’ять назв:
Провулок Маріупольський. Названий на честь міста Маріуполь;
вулиця Миколаївська. Назва об’єкта походить від мікротопоніма Новомиколаївка;
вулиця Новосибірська. Названа на честь колишнього обласного центру РРФСР м. Новосибірська;
вулиця Луганська. На честь обласного центру Луганської області м. Луганськ;
провулок Новоукраїнський. Відтопонімічне утворення завдячує своїй : назві м. Новоукраїнці Кіровоградської області.
Всі ці назви об’єктів утворені за допомогою суфіксального способу словотвору з продуктивним прикметниковим суфіксом -ськ-:
вулиця Новомиколаївська, вулиця Луганська, вулиця Новосибірська, провулок Новоукраїнський.
Отже, вони утворилися за однією словотворчою моделлю.
За структурою ці назви є однокомпонентними у випадку з вул. Луганською та двокомпонентними у випадку з вул. Новомиколаївською, Новосибірською та провулком Новоукраїнським. Дані назви є субстантивованими прикметниками.
На жаль, у складі урбанонімікону періоду 1990-х років XX століття відсутні відетнонімічні годоніми та агороніми. Напевно, вони з’являться згодом, у процесі сучасного розвитку міста.
1 Зважаючи
на те, що у XVIII та ХІХ і частково у ХХ століттях назви функціонували
російською мовою, автор зберігає їх оригінальну форму.
